"Любимо за тих, чиє серце охололо..."

Сто років тому народився незабутній поет, отець Ян Твардовський (1915 - 2006)

Ось кілька моїх перекладів від нього, звісно ж, недосконалих ...

*   *   *

drzewa

Brzozo nazbyt wieśniacza aby rosnąć w mieście

dyskretny grabie w sam raz na szpalery

jarzębino dla drozdów dzwoniących i szpaków

akacjo z której nie zlote tylko białe miody

olcho co jedna masz przy liściach szyszki

głogu co chronisz gajówkę krewniaczkę słowika

jesionie co pierwszy tracisz liście zbliżając nam jesień

Poproście Matkę Bożą, abyśmy po śmierci

w każdą wolną sobotę chodzili po lesie

bo niebo nie jest niebem jeśli wyjścia nie ma

дерева

Берізко, надто селянка, аби рости у місті

грабе дискретний – в самий раз на шпалери

горобино, уся - для дроздів і шпаків співучих

акаціє, мед з якої не жовтий - лиш білий

вільхо, що єдина маєш при листі - шишки

глоде, що ховаєш в собі кропив’янок, родичок солов’їних

ясене, що першим губиш листя, наближаючи осінь….

попросіть Матір Божу, аби ми по смерті

кожну вільну суботу ходили по лісі –

адже небо не є небом, якщо виходу з нього немає

* * *

Aby się stało

Gwiazdy by ciemniej było

smutek by stale dreptał

oczy po prostu by kochać

choć z zamkniętymi oczami

wiara by czasem nie wierzyć

rozpacz by więcej wiedzieć

i jeszcze ból by nie myśleć

tylko z innymi przetrwać

koniec by nigdy nie kończyć

czas by utracić bliskich

łzy by chodziły parami

śmierć aby wszystko się stało

pomiędzy światem a nami

Щоб відбулося



Зорі щоб бути в темряві

смуток щоб йшов постійно

очі щоб просто кохати

нехай навіть заплющивши очі

віра щоб часом не вірити

відчай щоб знати більше

також біль щоб не думати

лише пережити це разом з іншими

кінець щоб не скінчитись ніколи

час щоб втратити близьких

сльози щоб ходили у парі

смерть щоб вже все відбулося

між Світом і нами

* * *

Sprawiedliwość

Gdyby wszyscy mieli po cztery jabłka

gdyby wszyscy byli silni jak konie

gdyby wszyscy byli jednakowo bezbronni w miłości

gdyby każdy miał to samo

nikt nikomu nie byłby potrzebny

Dziękuję Ci że sprawiedliwość twoja jest nierównością

to co mam i to czego nie mam

nawet to czego nie mam komu dać

zawsze jest komuś potrzebne

jest noc żeby był dzień

ciemno żeby świeciła gwiazda

jest ostatnie spotkanie i rozłąka pierwsza

modlimy się bo inni się nie modlą

wierzymy bo inni nie wierzą

umieramy za tych co nie chcą umierać

kochamy bo innym serce wychłódło

list przybliża bo inny oddala

nierówni potrzebują siebie

im najłatwiej zrozumieć że każdy jest dla wszystkich

i odczytywać całość

Справедливість

Якби усі мали по яблуку

якби усі були сильні як коні

якби усі були однаково беззахисні в коханні

якби кожен мав те ж що й інший

ніхто нікому не був би потрібним

Дякую Тобі за те що

справедливість Твоя - в нерівності

навіть те що нема кому віддати

завжди кому-небудь необхідне

Є ніч щоби був день

і темрява щоби розрізняти зорі

є остання зустріч і перша розлука

Молимося тому що не моляться інші

віримо тому що інші не вірять

вмираємо за тих хто не хоче

любимо за тих чиє серце охололо

Лист зближує а той віддаляє

нерівні одне одному потрібні

їм найлегше збагнути що кожен для всіх

і роздивитися ціле

* * *