"Navigare necesse est" - Мандрівний Docudays UA на Тернопіллі розпочався, незважаючи на повітряну тривогу !
автор: Олександр Степаненко
5 грудня, у головній бібліотеці Тернопільської області розпочалися мандри Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Відкриття фестивальної програми було заплановано на 15-у, але за півгодини до початку програми агресор вже «салютував» Docudays UA черговим масованим ударом по всій території України, випустивши більше 70 ракет.
Бібліотека під час повітряної тривоги повинна припиняти свою роботу. І хоча в читальній залі ще о другій почала збиратися публіка та вже прибула знімальна група регіонального телеканалу ТВ4, директор бібліотеки пан Василь Вітенко був непохитний – всім було наказано зійти до підвального сховища.
Але година тривоги не минула намарно. У камерній і теплій обстановці сховища спонтанно розпочався імпровізований брифінг наших херсонських колег, котрі привезли до Тернополя фотовиставку Олександра Корнякова «НЕСКОРЕНИЙ ХЕРСОН».
Олександрові вдалося створити фотохроніку життя міста в окупації тривалістю в півроку, а також – зафіксувати чисельні акції ненасильницького патріотичного спротиву херсонців окупаційній владі. За останній час його фото облетіли вже відомі світові інформаційні агенції – Reuters, The Times, The Guardian, BBC, Aljazeera та багато інших. А сьогодні їх могли побачити тернополяни. Виставка пробуде в обласній бібліотеці 5 – 7 грудня, а після того переїде до Чорткова.
На щастя, тривога не тривала надто довго, на щастя Тернопіль не постраждав від ракетної атаки і ще не розійшлися всі охочі відвідати відкриття Мандрівного Docudays UA.
Мандри почалися з громадянської публічної акції «Звільніть з полону Максима Буткевича!». Ми звертаємося до Президента України, керівництва ЗСУ та СБУ, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими – з наполегливим проханням зробити все необхідне для встановлення місця перебування, умов утримання як військовополоненого, та найскорішого звільнення з російського полону нашого колеги, журналіста та правозахисника Максима Буткевича. Від червня місяця Максим перебуває у полоні і від нього немає жодних звісток. ????
А фільмом-відкриття Docudays UA-2022 на Тернопіллі стала стрічка «Казка про коника» режисерів Уляни Осовської і Дениса Страшного.
Історія ця направду неймовірна. Вона – про пошук доброти у війні. Тому й названа «казкою». Але історія цілком реальна. Як реальним є головний герой стрічки, Анатолій Лютюк. Більш того, він є нашим земляком – народився у селищі Беликі Борки, що поруч з Тернополем.
Ще в ранній юності, 1969 року, Анатолій закінчив училище прикладного народного мистецтва у Вижниці. А після того все його життя протікало у столиці Естонії, тоді ще Естонської СРС. Тут він здобув визнання як художник, громадський діяч, засновник громади УГКЦ та лідер Українського культурного центру в Талліні, а ще - ченець католицького монастиря в миру.
Від 2014 року, від самого початку російської агресії на Донбасі, пан Анатолій виконує благодійну місію допомоги людям у зраненому війною краї – від естонської держави і громади. І постать його вже набуває направду апостольських рис...
В одному з епізодів фільму він звертається до образу Богоматері у таллінському храмі з такою от власною молитвою:
небо, море, озера та ріки – в яких весь синій колір твоїх очей.
Допоможи нам зберегти мир для твоїх небес, озер та річок.
Ми готові страждати, щоб захистити нашу землю.
Білий сніг та водяні лілії на твоїх озерах нагадуть нам про твою чистоту.
для спільної молитви заради збереження життя довкола нас
* * *
Анонси наступних зустрічей – сторінці Мандрівний Docudays UA на Тернопіллі у Facebook.
Програму Мандрівного Docudays UA на Тернопіллі завантажуйте за цим посиланням
