Де ж саме колисав Богданову колиску вітер рідного Поділля?

«Хто хоче поета зрозуміти, мусить іти в край поета»

Богдан Лепкий

Цього року на державному рівні відзначається 150-літній ювілей від народження Богдана Сильвестровича Лепкого - видатного поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського та політичного діяча. Спливло вже більше 30 років від часів, коли з нього було знято недолуге пропагандистське тавро "буржуазно-націоналістичного письменника", адже не був він ані буржуа, ані націонал-шовіністом. Не перше вже десятиліття триває справа видання його творів, дослідження його життя та творчості. Серед літературознавців та істориків зародилося навіть поняття «лепкознавство», утвердилася думка про Богдана Лепкого, як можливо про єдиного, народженого на землі Поділля літератора, чий творчий доробок може рівнятися за розмаїттям та масштабністю із спадщиною наших чільних класиків: Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника...

Усім нам знайомі оці його поетичні рядки: "Колисав мою колиску вітер рідного Поділля і зливав на сонні вії степового запах зілля". Загальновідомо, що своїм родинним краєм він вважав Поділля. Однак при першій-ліпшій спробі з'ясувати, а де ж власне народився Богдан Лепкий, дослідник зіштовхнеться із заплутаністю цього питання.

Енциклопедія історії України, що підтримується Інститутом історії НАНУ, стверджує: «народився на хуторі Кривеньке біля с. Крегулець (нині с. Крогулець Гусятинського р-ну Терноп. обл.). Схожу версію подає Енциклопедія сучасної України, лише тут фігурує вже «хутір Кривенький поблизу села Кригулець». У версії від Енциклопедії Українознавства вже немає згадки про хутір, тут знаходимо лише «Крегулець, Копичинецький повіт, Галичина». Не додає ясності Електронна бібліотека «Культура України» - «в Кречульці, в Бережанщині, в Галичині». Можливо, всезнаюча Вікіпедія допоможе ? І тут немає однозначної відповіді: польська стверджує – «we wsi Krzyweńkie», англійська – «Krehulets, Kingdom of Galicia and Lodomeria, Austro-Hungary», українська знову згадує хутір Кривеньке Гусятинського району. Про той самий «хутір Кривенький (нині не існує) поблизу с. Крегулець Гусятинського району» торочить Тернопільський Енциклопедичний Словник, виданий 2005 року колективом авторитетних авторів. Найновіша енциклопедія «Тернопільщина. Історія міст і сіл» подає дві версії: і про село Кривеньке, і про одноіменний, буцімто неіснуючий нині хутір поблизу Крегульця, щоправда згадує про Лепкого в дописі про село. Версію про його випадкове народження в дорозі до Крегульця, на хуторі Кривенькому, оприлюднює у своїй публікації "Трагедія Богдана Лепкого" франкознавець Роман Горак. Нарешті, в матеріалах Державного архіву Тернопільської області, підготованих до нинішнього ювілею, місцем народження його також названо село Крогулець... Хто ж правий?

З селом Кривеньке все зрозуміло: і в історичному аспекті, і в сучасності. Воно присутнє в усіх картографічних та енциклопедичних джерелах кінця ХІХ століття. І на той час Кривеньке аж ніяк не можна було назвати хутором. Як стверджує “Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», станом на 70-і роки в одноіменній гміні, котра відносилася до Гусятинського повіту і складалася з сіл Кривеньке та Опарщизна налічувалося відповідно 762 та 329 мешканців, разом – 1091. У сучасному Кривенькому мешкає мабуть значно менше. Але воно існує і нині.

Село Кривеньке віддалене від села Крогулець на південний схід приблизно на 30 кілометрів. Сполучення між ними тривало історичними шляхами через Гусятин, прямої дороги між ними не існувало раніше, немає і тепер. Найближчими до нього містечками були і є Гусятин та Пробіжна - ніяк не Крогулець.

Спробуємо шукати на історичних картах хутір Кривенький поблизу Крогульця, припускаючи, що можливо це був інший населений пункт. Як може переконатися будь-хто охочий, спроби ці виявляться безуспішними. Жодного поселення, або будь-якого мікротопоніму з також назвою в ближчих і віддалених околицях села Крогулець не існувало у минулих століттях, не існує й нині. Ілюструємо цей висновок фрагментом карти Третього війського огляду Імперії Габсбургів, накресленої в 1869-1887 роках.

У Державному архіві Тернопільської області збереглися метричні книги про шлюб та про смерть церкви Усікновення Глави Св. Йоана Хрестителя села Кривеньке за 1784-1885 роки. На жаль, книгами реєстрації народжень у Кривенькому архів не володіє. Відсутні у фондах ДАТО метричні книги народжень по церкві св. Параскеви села Крегулець. Тож наразі неможливо первинними метрикальними записами підтвердити факт реєстрації народження Богдана Лепкого у котромусь з сіл, в яких перебував на той час його батько, отець Сильвестр, та його родина.

Звідки ж виникає оця плутанина в питанні про народження митця?

Адже в біографічному нарисі, що склав і видав у Берліні Зенон Кузеля, перший біограф Богдана Лепкого, ще за його життя, майже 100 років тому, а саме 1924 року, стверджується однозначно і докладно: «народився 4 листопада 1872 року в селі Кривеньке на Тернопіллі в родині греко-католицького священика Сильвестра Лепкого та Домни з Глібовицьких. 9 листопада у Крегульці, в домі діда, маминого батька Михайла Глібовицького, його хрестили і там вписали у метрику».

В історика, архівіста та краєзнавця Миколи Голубця в його нарисі «Життєвий шлях Б. Лепкого», виданому в Кракові в 1943 році, тобто коли ще були живі члени родини літератора, знаходимо підтвердження цій версії: «Народжений у Кривенькім дня 4 листопада 1972 року.»

Нарешті, у самого Богдана Лепкого не важко відшукати детальне описання обставин його народження – у новелі «Моя перша ялинка»: «...Аж до своєї колиски забіг, на Поділля, до Кривенького, до хати емігранта Яроцького, що з Сибіру з якоюсь чухонкою утік. Тая хата й до нині стоїть. Але Яроцького, ані чухонки його давно немає між живими. Бавилася зі мною. Казала, що великим паном буду. Не вгадала. А може чухонською мірою мірила моє панство?.. Мир душі її... Маленьким перевезли мене до Крегульця, до хати мого діда. Там мене охрестили і записали до книг.»

Тож найдавніші та найавторитетніші джерела дають нам однозначну відповідь – Богдан Лепкий народився у селі Кривеньке на Поділлі, яке тоді входило до складу Гусятинського повіту.

Ця версія цілком узгоджується із змістом публікацій найбільш авторитетної наразі «лепкознавиці», тернопільської історикині Надії Іванівни Білик. За її відомостями, після висвячення в 1871 р. молодий отець Сильвестр Лепкий був переведений на парохію в села Тернопілля - до Кривенького, а згодом, в 1873 році, до Крегульця, що на Гусятинщині, а пізніше - до Поручина та Жукова, що на Бережанщині. У час перебування в Кривенькому родина панотця винаймала житло в будинку Яроцького. Саме тут, у селі Кривенькому, Домна Лепка з Глібовицьких і народила свого первістка. Село Кривеньке існувало на Поділлі в 1872-у році, існує воно і нині, яким забутим зі стороннього погляду не здавалося б.

Голос рідної землі, Поділля, у творах та теплих спогадах Лепкого найчастіше пов’язаний із селом Крегулець, де пройшло його раннє дитинство. На Опіллі, в Бережанському повіті, родина Лепких оселяється лише 1878 року, коли Богданові сповнилося шість років і на часі було віддавати його до початкової школи. Але в дитинстві та юності він часто повертався до рідних сторін. У власних спогадах згодом згадував про перебування в багатьох місцевостях Теплого Поділля:  Борщові, Більчу Золотому, Циганах, Гусятині, Копичинцях, Озерянах, Лашківцях, Висічці, Босирах,  Тудорові, Шидлівцях...

Мала батьківщина, голос землі завжди багато значили в його світосприйнятті та творчості. У багатьох творах виразно простежується думка про те, що чинниками національної єдності мали би бути не лише "народність", тобто мова і традиція, а ще й вкоріненість у рідному краї, який на той час був полікультурним пограниччям. А якщо так, то поклик землі для нього часто звучав сильніше за голос бойових сурм або гамір політичних зібрань...

*   *   *

Не можна сказати, що в Україні загалом не увічнено пам’ять про нашого видатного земляка. У Бережанах та Крогульці діють літературно-меморіальні музеї Богдана Лепкого. У Тернополі - обласне літературно-просвітницьке товариство його імені. Пам’ятники йому встановлено у Тернополі, Бережанах, Крогульці і навіть у далекому Батурині. Ім’ям письменника названа тернопільська чотирнадцята школа. На Тернопіллі запроваджено іменну літературну премію...

Справа вшанування пам’яті та творчості Богдана Лепкого досі не торкалася чомусь лише його рідного села. Тут не було навіть скромної меморіальної таблиці, яка нагадувала б про видатного сина подільської землі. Чи можна уявити собі щось схоже, скажімо: у селі Чорнухах, у Моринцях, Колодяжному, Нагуєвичах?... Неможливо. А от у Кривенькому досі чомусь так було.

Село Кривеньке впродовж тридцяти незалежницьких літ України входило до складу Чортківського району Тернопільської області. Адміністративним центром його є Чортків, місто обласного значення з кількома вищими навчальними закладами...

Нещодавно лиш село приєдналося до Гусятинської територіальної громади. І от буквально днями, 4 листопада 2022 року, крига забуття про Богдана Лепкого, найславетнішого з народжених у цьому селі, нарешті скресла. Меморіальну таблицю, нехай більш ніж скромну, що увічнює пам’ять про його народження тут, нарешті встановлено на стіні колишньої сільради.

«Благословенна най буде година,

І та хатина, і село...»