Відгомін війни: на екрані та у житті

11 листопада фестиваль Docudays UA гостинно приймала у Коломиї мистецька галерея «Світовид».

Цільовою аудиторією для перегляду та обговорення фестивальних кінострічок було обрано спільноту солдат та офіцерів 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ, яку розміщено у Коломиї. До галереї могли завітати також усі охочі коломияни та гості міста.

На початку зустрічі їм було представлено презентацію «ПРАВО ВІЙНИ. Основи міжнародного гуманітарного права» від громадської організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ».

А фестиваль Docudays UA привіз до Коломиї у своєму мандрівному рюкзаку новий фільм українського режисера Петра Армяновського «Гірчиця в садах». Її перегляд та обговорення завершилися жвавою дискусією, яка не залишила нікого байдужим.

Адже стрічка торкається непростих доль цивільних мешканців прифронтових селищ Донбасу, котрі вже чотири роки потерпають від війни. Тут гинуть люди, руйнуються їхні оселі, рвуться родинні та людські зв’язки, у запущених присадибних садах та городах буяє гірчиця – просто аби не множилися зайві бур’яни. Олена - головна героїня фільму, молода містянка - відвідує покинуту батьківську хатину і могилу мами, котра нещодавно померла, не витримавши військового лихоліття. Парадоксально, але лише родинна втрата та запустіння домашнього гнізда, де минуло дитинство, дозволяє їй відчути, як вона насправді любить свою малу батьківщину і що ця батьківщина значить для неї. З таких от «малих батьківщин» і складається наша Україна…

Ті чи інші судження Олени та її земляків можна поділяти, а можна й заперечувати. Головне чого прагне і на що сподівається автор цієї ностальгічної стрічки разом з його героїнею – аби війна найскоріше закінчилася. Він дає нам відчути, що мешканці Донеччини – попри усі відмінності в мові, культурі, поглядах на життя – такі ж люди, такі ж громадяни України та її патріоти, як і ми. Що нас значно більше об’єднує, аніж розділяє. Розділяють політики, провокує неприязнь агресор, а єднає – оте глибинно людське…

Тож і ми сподіваємось, що мирне життя скоро повернеться до сіл та селищ Донбасу. Що скорботні «літа гірчиці» у садах минуть. І що у тих садах знову достигатимуть солодкі вишні, яблука та абрикоси…

P. S. У день візиту до Коломиї ми довідалися про загибель на неоголошеній україно-російській війні, поблизу селища Кримське, двох бійців Коломийської гірсько-штурмової бригади: 19-річного Івана Воробея з Чернігівщини та 21-річного Євгена Летюка з Луганщини. Життя наших захисників обірвав ворожий снайпер… Тож трагічний відгомін війни був відчутним цього дня не лише з екрану, але й з реального життя.

Команда Мандрівного фестивалю Docudays UA висловлює щире співчуття рідним та близьким людям загиблих юнаків, їхнім товаришам по військовій частині. Нехай довгою та світлою буде наша пам’ять про них.