Кожна країна має таких ромів, на яких вона заслуговує…
автор: Олександр Степаненко, Гельсінська ініціатива-ХХІ
25 вересня в рамках візиту «Гельсінської ініціативи-ХХІ» до Копичинської виправної колонії відбулася дискусія в колі проблем дискримінації ромів та стигматизації цієї етнічної групи у ЗМІ та суспільній свідомості.
Хоч за свідченням адміністрації колонії у ній останнім часом не траплялося конфліктів на етнічному грунті, але засуджені ромської національності інколи трапляються й тут. Стереотипно негативне та зверхнє ставлення до них є вельми характерним – що і підтвердило обговорення порушеної проблеми. Неспокою додають недавні факти брутального порушення прав ромів у Лощинівці. Ми не сподівалися, що ромські погроми можуть статися у нашій країні - і от, маємо...
На жаль, тривожні симптоми у цьому сенсі можна простежити не лише на Одещині.
Влітку цього року у ЗМІ Тернопільщини прокотилася хвиля публікацій, котрі підтримують суспільну стигматизацію ромів. Так у червні цього року інернет-видання «0352.ua» повідомляло, як про доведений факт, про спробу викрадення дитини жінкою-ромкою .
У наступні дні його активно підхопили інші ЗМІ - наприклад "tenews.te.ua". Отримати уяву про сплеск у «Файному місті» агресивних настроїв стосовно ромів, які провокують такого роду «новини», можна, зазирнувши у гілку коментарів на тому ж 0352.ua
До шумовиння у інтернет-виданнях додалася публікація у обласній газеті "Свобода" під назвою «Держава у державі, або Як тернополяни співіснують із ромами?» Це вже не бульварна преса - видання ОДА та обласної ради.
Як бачите, матеріал побудовано переважно на забобонах і вигадках. Відтак він більше нагадує балачки на ринку, аніж фахове журналістське розслідування. Жодного доказу того, що оте злощасне викрадення дитини мало місце у Тернополі. Жодного прізвища і жодного свідка. У назві згадана держава, але авторка не ставить питання - у чому ж її роль у справі вирішення проблеми маргіналізації ромів? У тому, що ромські діти не відвідують школу, не проходять медогляди, захворюваність і смертність у їхньому середовищі ніхто не контролює, побутове насильство процвітає...
Виглядає на те, що такого роду журналістика несе свою долю відповідальності за стигматизацію ромської спільноти і її подальше витіснення на узбіччя суспільного життя. Тернопільським журналістам і усім, хто поширює такого роду «інформацію» бажано перед тим перевіряти її на достовірність.
Я вже не кажу про те, що коректною назвою представників згаданого етносу у світі є роми. Вживання терміну «цигани» сьогодні аналогічне тому, як нас, українців іменують «хохлами» або «малоросами».
Похитнути негативне сприйняття ромів, як суцільно маргиналізованої етнічної групи, мав би документальний фільм «Ромська мрія» з клубної колекції Docudays UA, у якому йдеться про цілком успішні долі кількох ромів, котрі спроможні інтегруватися в суспільство, не пориваючи зв’язків із своїм традиційним середовищем – ромськими «гетто» Закарпаття. І справді, після його перегляду тональність обговорення проблеми стала більш толерантною…
Цікаво спостерігати за змінами у товаристві засуджених, яке більш-менш регулярно збирається у аудиторії кіноклубу «Вільна зона». У ньому значну частину складають вихідці зі сходу та півдня України. Дехто з них на початках вдавався до непримиренної сепаратистської риторики. Останнім часом діалог вже не є конфронтаційним і у очах цих людей потеплішало. Отже, вірним шляхом йдемо :) …
У рамках візиту до колонії відбулося традиційне представлення друкованих видань УГСПЛ , Харківської правозахисної групи, а також правове консультування окремих засуджених.