З вересня буде дорого судитися

Після нещодавніх оптимістичних публікацій про можливість для малозабезпечених отримати послуги безоплатного адвоката, доводиться констатувати: чим допоможе безоплатний адвокат, якщо ставки судового збору різко пішли догори?.. Малозабезпечена людина віддасться на волю Божу, а до суду не піде, бо дорого. Але, здається, держава цим не переймається, а уже підраховує бариші – за прогнозами річний обсяг надходження коштів від сплати судового збору повинен скласти близько 2,5 млрд гривень.

Отож опустимо слова «оптимізація», «приведення судочинства до міжнародних норм» і таке інше, чим держава скрашує погіршення наших з вами умов доступу до правосуддя. Це ілюзія, якщо хтось думає на кшталт: я неконфліктний, не порушую закону, тож мені до суду не знадобиться.

Насправді наша правова система вибудовується так, що чи не усе слід вирішувати у судовому порядку. Помилки у документах – йдете до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Не оформили вчасно спадок – подаєте позов про визнання права власності на спадкове майно або про встановлення додаткового строку про прийняття спадщини. Негаразди у сім’ї – розлучення, поділ майна. Приватизовуєте городи і раптом виявляється, що файли накладаються (частину вашої землі уже приватизував суміжний землекористувач), відтак виникає земельний спір – знову дорога до суду. Нам не обійтися без Феміди, але вона впускає до себе лише грошовитих.

Ці неприємні зміни слід очікувати уже першого вересня - з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Ось як його коротко характеризують. Новий закон передбачає застосування єдиного підходу до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях (загальній, господарській, адміністративній); відміну часткової сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру; відміну верхньої межі розміру ставок судового збору за подання позовної заяви майнового характеру для юросіб (для фізосіб або фізосіб-підприємців встановлюється верхня межа не більше 5 розмірів мінімальної з/п); підвищення ставки судового збору при зверненні до кожної вищої судової інстанції; виключення держорганів із числа суб’єктів, що звільняються від сплати судового збору; диференціацію ставок судового збору лише залежно від: виду особи позивача (заявника) — юридичної чи фізичної особи (для фізосіб встановлюється значно менша ставка судового збору); характеру спору (майнового чи немайнового).

Загалом за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становитиме:
– 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати — для юросіб (тобто від 1218 грн);
– 1% ціни позову, але не менше 0,4 (487,2 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної зарплати (6 090 грн) – для фізосіб.

За позов немайнового характеру підприємство/підприємець сплатить 1 мінімальну зарплату ( 1218 грн).

Для прикладу. Якщо за розлучення зараз треба заплатити державі 243,6 грн., то з першого вересня - 487,2 грн. Заяви у справах окремого провадження (у тому числі про встановлення факту, що має юридичне значення) зараз вартують 121, 8 грн. судового збору, то незабаром буде 243,6 грн.

Стільки ж треба буде викласти і при заяві про видачу судового наказу, заяві про забезпечення доказів або позову; заяві про перегляд заочного рішення.

Загалом якщо раніше судовий збір при заявах майнового характеру становив не менше 243,6 грн. та не більше 3 654 грн., то з вересня - не менше 487,2 грн. та не більше 6090грн.. Наведене – для фізичних осіб. А юридичні особи сплачуватимуть ще більше.

У яких випадках звільняють від спати судового збору? Як і раніше, не треба платити за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі. А за інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин, очевидно, доведеться судовий збір платити. За подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи – теж не треба платити. Стягнення аліментів через суд – без судового збору.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, як і раніше, інваліди першої та другої груп, чорнобильці ( 1 та 2 категорії постраждалих) й ще ряд категорій (детально можна прочитати у тексті закону). А от з підстави малозабезпеченості пільги як і не було, так і нема.

Збільшення судового збору неминуче призведе до погіршення доступу до правосуддя. Адже, наприклад, пенсіонеру із середньою пенсією треба викласти третину місячного забезпечення на сплату судового збору. А людині ще треба їсти, купувати ліки, платити за комунальні послуги… То чи зможе він відстоювати свої права у судовому порядку? Правозахисники прогнозують, що незабаром до Європейського суду з прав людини українці масово звертатимуться зі скаргами на порушення статті 6 Європейської конвенції (право на справедливий суд).

Уже є прецедент, коли страсбурзькі судді розцінили великий судовий збір як порушення Конвенції стосовно заявника і призначили йому значну моральну компенсацію (справа «Беян проти Румунії» ).