Кому допоможе безоплатний адвокат?

З першого липня малозабезпечені люди та інші уразливі верстви населення можуть безкоштовно отримати послуги адвоката у цивільних та адміністративних справах. Безоплатна вторинна правова допомога, про яку стільки говорили, нарешті набере реальних обрисів.

Нагадаю, із січня 2013 року в Україні діє безоплатна вторинна правова допомога у кримінальних справах. Але, погодьмося, на законослухняних людей це благо й не дуже поширювалося, – хіба за винятком тих випадків, коли притягували до криміналу невинних, і за допомогою безоплатного адвоката їм вдалося відстояти статус-кво (за два з половиною роки в Україні прозвучали 100 виправдувальних вироків у справах, у яких надавали захист у рамках безоплатної допомоги). Натомість потерпілі від злочинів не мали від держави такої допомоги – вважалося, що на їхньому боці прокуратура, і цього достатньо. З першого липня буде усе по-іншому – справедливіше, по-людськи, принаймні так виглядає із норм закону.

Редакція запропонувала прокоментувати майбутні нововведення Ірині Хондогій, директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області.

– Пані Ірино, почнемо із того, що стосується дуже значної частини населення – безоплатної допомоги у цивільних справах. Невже й справді ті, хто мають затяжні конфлікти за межу, спадок, можуть отримати безкоштовного адвоката і ринути у судову баталію? Можна припустити, що охочих буде багато. Чи вистачить на усіх адвокатів?

– Так, держава гарантує безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, і це чітко прописано у відповідному законі. Варто відразу назвати категорії осіб, на яких поширюється це право. Це малозабезпечені (якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий прожиткового мінімуму), інваліди (якщо їхня пенсія чи допомога – у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб); діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти – жертви домашнього насильства; особи, на яких поширюється ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Важливо, що безоплатну вторинну правову допомогу гарантують учасникам АТО, а також іншим особам, на яких поширюється ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також це право мають особи, стосовно яких вирішується питання про обмеження чи позбавлення цивільної дієздатності, примусової психіатричної допомоги.

Ви правильно зауважили, що потенційних заявників буде багато, а надто з категорії малозабезпечених – у нас чи не половина сільського населення (та й міського – теж) за межею бідності. Фахівці підрахували, що в Україні до вище перелічених категорій належать сім з половиною мільйонів людей. Отже, держава, без перебільшення, взяла на себе дуже важку ношу, але без гарантії безоплатної правової допомоги реформи у судочинстві, прокуратурі, правоохоронних органах не зрушать з місця. Ми ж усі хочемо жити у нормальній державі, в якій права людини – справжня цінність, а не порожня декларація.

– А куди людям звертатися за правовою допомогою?

– У цивільних та адміністративних справах – до трьох центрів з надання безоплатної правової допомоги: Тернопільського міського (вул. Шпитальна,7), Чортківського (вул. Шевченка,54) та Кременецького (вул. Шевченка, 59а). Алгоритм дій буде чітко відпрацьований. Ми готові до напливу клієнтів і розуміємо, що на початках буде непросто. Але стратегія однозначна: жодну людину не можна виставляти на вулицю.

Нагадаю читачам: вторинна правова допомога – це захист; представництво інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру, як от позовні заяви, апеляційні скарги. Далеко не усі люди, які прагнуть захисту, потребують саме такої помочі. Іноді достатньо підказати, куди слід звернутися, чи надати юридичну консультацію, тобто обмежитися первинною допомогою. Ми налаштовані тісно співпрацювати з усіма державними органами, місцевим самоврядуванням, неурядовим сектором – громадськими організаціями, які надають правову допомогу. Якщо, скажімо, у людини питання, пов’язане з пенсійним забезпеченням, то цілком ймовірно, що проблему може вирішити управління ПФУ і без залучення адвоката. Але від нас людина вийде з чітким дороговказом, куди їй далі звертатися, більше того, ми зателефонуємо туди, домовимося, аби там прийняли нашого заявника. Ось така діятиме система. «Відфутболювань» не буде – це я гарантую. А щодо хлопців, які повернулися зі сходу, – особливий моральний обов’язок. Демобілізовані бійці не відразу отримають довідки, що підтверджують їхній статус. Відповідно, як кажуть, «без папірця» ми не вправі їм надавати безоплатну вторинну допомогу. Але усе зробимо для того, щоб вони отримали статус і відповідно правову допомогу.

– Нарешті потерпілі та свідки у кримінальному процесі теж отримають право на безоплатного адвоката. Поясніть, будь ласка, конкретніше, на кого поширюється це право.

– Йдеться про категорії осіб, які ми уже згадували: малозабезпечені, інваліди, діти та інші вище перелічені. Це справді дуже прогресивне нововведення і дуже потрібне з погляду людськості. Не раз бувало, потерпілі приходили і дорікали, мовляв, негідникам адвоката даєте, а нам, скривдженим цим негідником, – ні. Що їм було відповісти?.. Так, на їхньому боці у процесі прокурор. Та чи подбає він про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди потерпілим, чи належно реагуватиме, коли адвокати протилежної сторони психологічно давитимуть на потерпілих?..

Але завжди пояснюю людям й інше: йдеться не про захист негідників, як вони кажуть. Місія безоплатної вторинної правової допомоги полягає не в тому, аби винна особа уникла покарання, а щоб права цієї особи були дотримані під час усього кримінального процесу, щоб вона понесла покарання, пропорційне вині. І найголовніше: щоб невинна особа не понесла покарання. Напевно, нема вищої насолоди для адвоката як виправдувальний вирок. Це фактично порятунок невинної людини. Зовсім недавно домоглася виправдувального вироку у рамках надання безоплатної правової допомоги адвокат Марія Карпа. І це непоодинокий випадок – серед здобутків адвокатів, які працюють за контрактом з регіональним центром, перекваліфікація обвинувачення на менш тяжкі статті, звуження обсягу звинувачення, застосування більш м’якого запобіжного заходу… До речі, зараз оплата праці адвоката залежить від результату.

Власне, хотіла б ще наголосити на не менш важливому: право на безоплатного адвоката матиме свідок у кримінальному процесі. Не секрет, що правоохоронні органи почасти вдаються до певних маніпуляцій: допитують людину як свідка, а згодом оголошують їй підозру. Адвокат, якого нададуть свідку, не допустить цього.

– Ви розповідаєте про адвокатів у позитивному руслі. Між тим, ставлення до представників цієї професії серед людей не є однозначним. Вважається, що адвокати беруть надто велику платню, не завжди добросовісно виконують обов’язки. Тож хтозна, чи є необгрунтованими сумніви: якщо адвокат працюватиме, як у нас кажуть, задурно, то взагалі толку буде небагато…

– Я не беру на себе місію захисника. Однак не слугували і не слугують авторитету так звані кишенькові адвокати, які радше на боці слідчого, а не підзахисного. Таких адвокатів ми не запрошуємо до співпраці. Зараз у реєстрі Регіонального центру понад 140 адвокатів, які відібрані за результати конкурсу, з 72-а укладено цивільно-правові угоди, де чітко виписано права і обов’язки сторін. Адвокатів не примушують, це їхній вибір – надавати послуги у рамках безоплатної допомоги. Але це не означає, що вони працюють безкоштовно – їм платить держава. Можливо, це недостатньо значні кошти – не треба забувати, що адвокати сплачують податок – 51 відсоток від доходу. Більше того, ми перевіряємо якість їхніх послуг, проводиться постійний моніторинг.

Серед адвокатів, з якими укладено угоди, є як і молоді правники, так і маститі адвокати. Ось таке спостереження: якщо на початку створення центрів безоплатної допомоги в адвокатському середовищі був певний спротив (обурювало, що треба конкурси проходити), то тепер ми не відчуваємо, скажемо так, кадрового голоду. Чому адвокати йдуть до нас? Загалом спонукання різні – одні виходять з того, що, співпрацюючи з центром, на обочині професійного середовища не опинишся, другі відчувають соціальну відповідальність, наприклад, є адвокати, які поза рамками оплачених державою послуг надають безкоштовні консультації, інші працюють «про боно» (з латинської – для суспільного блага) навіть у вторинній правовій допомозі. Тобто колишні стереотипи стосовно адвокатів поступово руйнуються. У тій правовій системі, яку ми крок за кроком зводимо, роль адвоката – бути фахівцем з моральним обличчям. Хочу зауважити, що з органами адвокацького самоврядування області налагоджено тісну співпрацю. Про це свідчить і той факт, що більшість керівного складу – у наших рядах, тобто працюють за контрактом із Регіональним центром.