Екологічні права

Громадське обговорення проекту будівництва екологічно небезпечного об’єкту

22.05.2015
джерело: сайт МБО Екологія. Право. Людина

Як провести громадське обговорення проекту будівництва об’єкта, що становить підвищену еко небезпеку згідно сучасного законодавства ?

У чинному законодавстві України усі об’єкти будівництва поділяються за категоріями складності та приналежністю до об’єктів, що можуть становити підвищену небезпеку, зокрема екологічну чи ні. Віднесення проектів будівництва до тої чи іншої категорії відбувається за різними критеріями визначених у різних нормативно-правових актах. Також чинне законодавство України містить поняття громадські слухання та громадське обговорення. Це різні процедури, які застосовуються для обговорення різних об’єктів.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у ст. 32 зазначається, що усі об’єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, ІV та V категорії складності. Категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Віднесення об’єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об’єктів до IV і V категорій складності визначається відповідно до Постанови від 27 квітня 2011 року № 557 м. Київ «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності».

Віднесення об’єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об’єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов’язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об’єкта.


Відповідно до Національного стандарту України визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва (ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013), категорію складності об’єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.


Виходячи з того, що об’єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності. У разі наявності сумнівів щодо віднесення об’єктів будівництва до тієї чи іншої категорії складності з метою отримання підтвердження правильності вибору проектувальник може звернутися до експертних організацій, що відповідають критеріям, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, інформація про які розміщена на його офіційному сайті.


Отже, ще до початку проектування замовник знає, до якого класу відноситься плановане будівництво та чи відноситься воно до об’єктів підвищеної небезпеки.


Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об’єктів та порядок проведення оцінки визначається Кабінетом Міністрів України. Такої постанови на сьогодні не розроблено. Відповідно до цієї статті проекти будівництва об’єктів IV та V категорії складності підлягають обов’язковій експертизі у порядку визначеному постановою КМУ № 560 від 11 травня 2011 року.

Метою проведення експертизи проектів будівництва (надалі-експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків та споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Відповідно до наказу Мінрегіонбуду від 16 травня 2011 року № 45, для об’єктів VI та V категорії складності проектування виконується в три стадії.

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», проект – це документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурі, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартість показники конкретного об’єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Закон України «Про архітектуру діяльність» передбачає право громадян на участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому прядку, і у ст. 25 зазначає, що порядок громадського обговорення містобудівної документації та проектів будівництва, а також порядок урахування в них пропозицій громадськості визначаються законом. На сьогодні такого закону не має, проте ці питання врегульовуються у ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинку і споруд. (Надалі-ДБН).

Відповідно до цих ДБН порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва. При виконанні ОВНС для видів діяльності й об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, замовник або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, відкритих засідань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд та врахування зауважень і пропозицій.

На основі висновків остаточного звіту ОВНС замовник і виконавець ОВНС складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації.

Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз. Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

При цьому замовник планованої діяльності забезпечує:

- інформування в установленому порядку населення про проведення обговорення планованої діяльності;

- громадське обговорення проекту (широта обговорення повинна визначатися масштабами очікуваних впливів);

- надання проектних матеріалів представникам громадськості відповідно до Заяви про наміри.

Матеріали врахування громадських інтересів повинні містити:

- відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і проведення громадських обговорень;

- письмові та інші документи звернень громадян;

- перелік матеріалів, представлених з боку замовника і виконавця ОВНС на роз­гляд місцевого населення та громадських організацій, перелік питань і зауважень громадян, обґрунтовані відповіді;

- узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій та обґрунтування, що стосуються неврахованої їх частини.

Підставами для проведення ОВНС є склад матеріалів підрозділу, які включають:

- відомості про документи, що є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі інвестиційної програми чи проекту будівництва;

- перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє сере­довище з урахуванням її альтернативних варіантів;

- стислу характеристику видів впливів планованої діяльності на навколишнє сере­довище та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри" або на інших етапах виконання ОВНС;

- перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень;

- дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов’язаних з нею проблем, що вимагають вирішення;

- перелік використаних нормативно-методичних документів;

- опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього середовища і обґрунтування розрахункових періодів прогнозу;

- дані про структурні підрозділи виконавця та перелік субпідрядних організацій і фахівців, котрі виконували ОВНС (якщо не наводилися у вступі);

- перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи і гро­мадську експертизу (якщо вона проводилась);

- перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС.

- рішення громадської експертизи (якщо вона проводилась).

Коригування матеріалів ОВНС за результатами громадського обговорення здійснюється за рішенням замовника і генпроектувальника. Мотиви неврахування тих чи інших рішень, за необхідності, передаються заінтересованій громадськості.

Заява про екологічні наслідки діяльності є юридичним документом щодо суті цих наслідків і гарантій виконання природоохоронних заходів із забезпечення безпеки навколишнього середовища на весь період здійснення планованої діяльності, складається замовником і генпроектувальником або за їх дорученням виконавцем ОВНС і являє собою резюме матеріалів ОВНС, де повинні бути відображені:

- дані про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;

- суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних еко­логічних ситуацій;

- кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для життєдіяльності населення планованої діяльності, а також заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;

- перелік залишкових впливів;

- вжиті заходи щодо інформування громадськості про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення;

- зобов’язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і правил охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх етапах будівництва та експлуатації об’єкта планованої діяльності.

Заява про екологічні наслідки діяльності складається в стислій формі, містить тільки підсумкові результати ОВНС і необхідні коментарі.

Заява про екологічні наслідки діяльності підписується замовником і генеральним проектувальником, копії, у тому числі на магнітних носіях, подаються для подальшого контролю в місцеві органи влади.

Розроблення матеріалів ОВНС у складі ТЕО інвестицій, ЕП і проведення громадських слухань для об’єктів, що ставлять підвищену екологічну небезпеку, складання Заяви про екологічні наслідки діяльності здійснюється на стадії передінвестиційних досліджень до формування проекту будівництва.

Звертаємо увагу, що громадські обговорення/слухання матеріалів ОВНС – це не громадські слухання, які ми зустрічаємо у статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до цієї статті, громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Такі громадські слухання повинні організовувати виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. Як видно із змісту статті, мова йде лише про містобудівну документацію. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи містобудування», містобудівна документація – затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Під час містобудівної діяльності, відповідно до ст. 5 цього закону, гарантується участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.


З повним текстом довідки можна озгнайомитися на сайті ЕПЛ.