Про боротьбу з «побутовим» сепаратизмом та небезпеки культурної деградації

В українських ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що на вулицях міст України (Одеса, Запоріжжя, Харків, Дніпропетровськ та ін.) встановлено рекламні щити, «ексклюзивний» зміст яких вказує на серйозну суспільну проблему в правовому та культурному аспектах. На щитах розміщено заклики до боротьби з «побутовими» сепаратистами простим методом: «побачив, почув - дзвони». На вказаний тут же номер гарячої лінії СБУ. Повідомляється також, що ця «реклама» поширюється як «громадська ініціатива» деяких регіональних медіа-центрів.

Недаремно такі заклики з’явилися в містах, розташованих на нашій внутрішній «дузі нестабільності», де час від часу відбуваються вибухи та гинуть люди. Запобігти цим актам терору, до яких, безсумнівно, причетна агентура спецслужб сусідньої держави, - одне з головних завдань Служби безпеки України.

Ми в жодному разі не недооцінюємо важливості цього завдання і поділяємо бажання державної служби безпеки виконати цю роботу ефективно, запобігаючи актам насильства і терору, в тому числі спираючись на допомогу громадян. Але не поділяємо зазначеного «простого методу».

Перше. Зайвим буде нагадувати фахівцям, що будь-який орган влади, його посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отримання правоохоронними органами інформації від громадян про злочин, що готується і причетних до нього осіб відноситься до сфери оперативно-розшукових заходів. Отримання такої інформації можливе тільки у встановленому законом порядку. Запропонований «рекламний» порядок інформування не про тих осіб, котрі готують злочини, а про тих, хто «неправильно» думає, не передбачений чинним законодавством. І жодні «медіа-центри», які начебто виявили цю ініціативу, не мають на це повноважень.

Більше того, цей «простий метод» може призвести до небезпечних спотворень оперативно-розшукової роботи. Так, наприклад, на рекламних щитах не пояснюється, кого слід вважати «побутовим сепаратистом», але при цьому стверджується, що «він чекає приходу« русского мира» і тому за своє очікування заслуговує від 7 до 12 років позбавлення волі за ст. 110 Кримінального Кодексу України.

До чого призведе ця рекламована пильність? До того, що вже було в нашій недавній історії - правоохоронці зіткнуться з масою не просто помилкової, але й зловмисно поданої неправдивої інформації. Завжди знайдуться такі «доброзичливці», котрі керуватимуться мотивами, далекими від інтересів безпеки. При цьому неминуче порушуватимуться конституційні права громадян на невтручання в їхнє приватне життя, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Така оперативна практика суперечить основним принципам забезпечення національної безпеки - пріоритету прав і свобод людини, верховенству права (ст. 5 Закону «Про основи національної безпеки України»).

Друге. Подібний метод «роботи з населенням», продиктований благими намірами, має зворотний бік: його важко не асоціювати з практикою масових доносів епохи тоталітаризму. Така практика, якщо вона набуде поширення, неминуче буде демонізувати саму проблему. І тому, якщо згадати наш важкий історичний досвід, ми ризикуємо отримати ерозію суспільної моралі та «полювання на відьом». А в умовах загальної кризової ситуації в країні, подібна практика «спрощеної» роботи служби, відповідальної за нашу безпеку, провокуватиме істеричні страхи і створюватиме передумови для маніпуляції суспільною свідомістю, посилення контролю влади над суспільством.

Ми закликаємо СБУ України відмовитися від подібних послуг «регіональних медіа-центрів» із зазначених вище причин і проводити оперативно-розшукові заходи в рамках чинного законодавства.

М. Козирєв, голова правління УГСПЛ

А. Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ