Брехнею можна увесь світ обійти

«Якщо […] починають говорити
про патріотизм, знай: ДЕСЬ ЩОСЬ ВКРАЛИ.»
М.Є. Салтиков-Щедрін

«Усе єство його протестувала проти
крадіжок, але не красти він не міг.
Він крав, і йому було соромно..»

І.Ільф, Є.Пєтров. «12 стільців»

Для початку трохи «сухих» фактів та «хронології». Мова піде про так званий звіт мера Чорткова п. Вербіцького М.В. Чому «так званий», спробую пояснити нижче. Нагадаю, що звіт ОБРАНОЇ ГРОМАДОЮ посадової особи, перш за все, адресований тим, хто обрав ТАКУ особу.

Ті, хто прийшов почути «сповідь» обранця високого місцевого рангу, побачили диво-дивнеє, якому пасувала хіба що більш «прозаїчна» назва «виробнича нарада»: в залі засідань міської ради було «аж» 15 громадян («крикунів»), яким якимось дивом вдалось дізнались про «звіт» і які представляли ГРОМАДУ МІСТА, і (зверніть увагу!) «всього лиш» ледь не увесь штатний склад міськвиконкому (я нарахував щонайменше 45 працівників МВК), які, схоже, прийшли послухати «звіт», як в старі «добрі» сересерівські часи «добровільно-примусово» - в «єдиному пориві» - у свій законний ВИХІДНИЙ ДЕНЬ. От і виходить так званий «вірменський баланс»: співвідношення працівників міськвиконкому (які, як здогадались шановні читачі, «за сумісництвом» також є громадянами – та все ж «статусними», - НАШОГО міста!) до «нестатусних» громадян міста - 3 до 1.

Чому саме ТАКЕ співвідношення? А пояснення цьому і просте і, водночас, складне. Повідомлення (розпорядження №35-од Чортківського міського голови від 19.02.2015р. про звіт мера про його роботу в 2014 році) було опубліковане на офіційному сайті міської ради і в «Чортківському віснику» … 20.02.2015р. та ще й не на першій сторінці газети, яка є «газетою Чортківщини».

Ну, зрештою, справа, звісно ж, не в тому, на ЯКІЙ сторінці, а справа в тому - КОЛИ! А звіт був запланований «аж» …на наступний день, тобто, 21.02.2015. Розумію, що НЕ КОЖНОГО зараз (і раніше) цікавить (і цікавило), ЩО робиться в місті і ЯК міськими справами керує його (міста) очільник. Та все ж ТАКА поспішність у звітування перед своїми земляками щонайменше дивує!

Я зумисне взяв слово «звіт» у лапки, оскільки, він був більше схожий на «щеплення від задумливості» (саме так в часи сересеру називали політінформацію) та мінілекцію про патріотизм, аніж на звіт перед тими, які ощасливили міського голову своєю добровільною і добровільно-примусовою присутністю. Одна з працівниць міськвиконкому («за сумісництвом» ще й мешканка міста), щоправда, «зізналась» щодо її «випадкової» присутності на «звіті» мера: «Пішла до міста купити доброї ковбаси з Івано-Франківщини (! – О.К.), що продається біля адмінбудинку міської ради, аж тут чую, щось «гуде» із залу засідань. Дай, думаю, зайду, послухаю та подивлюсь. Отак «ненароком» я і потрапила на звіт мера!» Отже, із самого контингенту присутніх було перед початком самого «звіту» зрозуміло, ЩО чекало тих громадян, які все ж змогли потрапити на «засекречений» звіт. Ну чим не така собі «масонська» лАжа місцевого «розливу»! «Свій до свого по своє»?

Звідки ТАКИЙ форс-мажор? До нас їдуть «вєжлівиє люді» від САМОГО кремлівського «злобного карлика»? А, може, в районі адмінбудівлі міської ради очікують на виверження вулкану чи землетрус … з ГПУ? Чи у такий спосіб мер вирішив зробити собі подарунок на свій день народження? Просто голова обертом іде від найнеочікуваніших здогадок! Але мер наш чомусь, мабуть, вирішив, що міські проблеми НІКОГО не цікавлять. Адже як і чим тоді можна пояснити таку «дивну» нагальність проведення «звіту»? Невже боїться запитань від своїх співгромадян, зокрема, тих, що за нього проголосували на виборах і могли б прийти (якби їх ЗАВЧАСНО повідомили!), щоб підтримати його і захистити від «крикунів-опозиціонерів»?

Навряд чи в місті знайдеться людина, яка скаже, що обраний міською громадою, а отже, працевлаштований нею мер, НІЧОГО не робить. Звичайно, зробив і робить і дехто розцінює його роботу ледь не як подвиг, «забуваючи», що він сам ДОБРОВІЛЬНО виставив свою кандидатуру на мерську посаду на виборах, усвідомлюючи, ЩО його чекає на ТАКІЙ статусній посаді, навіть за умови дірявого бюджету і занедбаної міської «господарки». Але разом з цим він також є висококваліфікованим маніпулятором проблем: про ті, які якимось чином виставляють його у виграшному світлі, він може говорити годинами, водночас. «забалакуючи» ті, які часом «тягнуть» на корупційні схеми місцевого (а якщо згадати його «діяльність» в «буремні» 90-і, то й, мабуть, державного) масштабу.

Можна було б перелічити ВСІ проблеми, про вирішення яких цікавились у мера активні ГРОМАДЯНИ міста, яких деякі «контрактивісти» «ніжно» і «вишукано» назвали «крикунами», однак, «відповіді», які вони отримали, можна було б охарактеризувати, як «багато галасу з нічого».

Дещо іншою – «оригінальною», тобто, відмінною від реакції «крикунів» від громади - була реакція на «звіт» мера деяких «крикунів» від працівників апарату міськвиконкому, які, мабуть, вважають, що міська рада – це таке собі приватне підприємство з НЕобмеженою БЕЗвідповідальністю. Ну, що ж, дивно, але в нашій постсовковій країні, очевидно, і ТАКА «унікальна» думка має право на існування. Не здивуюсь також, якщо «Чортківський вісник» в своєму звіті-репортажі про «звіт» міського голови не напише, що редакція намагалась відмовитись публікувати повідомлення про «форс-мажорний» звіт чортківського мера, зате, мабуть, напише про «крикунів-обструкціонерів», які своїми «голослівними звинуваченнями» щодо «бурхливої» мерської діяльності заважали п.Вербіцькому М.В. звітувати перед громадою … працівників міськвиконкому, які майже у повному складі прийшли підтримати свого начальника … і, припускаю, були готові задати йому декілька «цікавих» запитань.

Мене особисто ЗАВЖДИ вражали обіцянки (які можна назвати одним простим, як «общепітівська» котлета, словом «БРЕХНЯ») кандидатів на таку відповідальну державну посаду регіонального рівня, як міський голова, і те, з якою неймовірною легкістю даються вони майже ВСІМА потенційними мерами. Якщо проаналізувати ВСІ обіцянки п.Вербіцького М.В., дані ним НАМ (незалежно від того, хто як голосував за нього, адже ми всі - жителі ЦЬОГО міста) в різні передвиборчі «лохотрони», то вимальовується досить цікава барвисто-сіра «картина»: є там, звісно ж, і виконані ним, але є там і такі, які виконати було просто нереально, але давались вони лише з тим розрахунком, щоб «наповал» вразити виборця своєю «оригінальністю» та рішучістю кандидата на посаду голови міста змінити і покращити життя своїх співгромадян. Шкода, що в кримінальному та адміністративному кодексах немає ВІДПОВІДНОЇ статті щодо відповідальності ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ за БРЕХНЮ, тобто, за НЕвиконані передвиборчі обіцянки.

Не можна оминути і той факт, коли в минулу середу (18.02.) міський голова закликав до себе (або ж вони самі «закликались»?) підприємців з комунального ринку і дав їм «ввідну» про те, що тимчасова контрольна комісія, створена (через більш, як півроку з часу оголошення на сесії міськради про необхідність її створення!) згідно з рішенням нещодавньої сесії міськради, хоче ліквідувати ринок, хоча сам міський голова неодноразово в своїх передвиборчих програмах обіцяв своїм виборцям перенести його з центру міста у більш відповідне для ТАКОГО базару місце. До речі, одне з питань порядку денного 6-ої сесії міської ради, що відбулась 30.03.2011р., звучало так: «Пропозиції щодо перенесення комунального ринку з центральної частини міста та про хід виконання рішення сесії міської ради щодо будівництва ринку «Набережний» по вул. Гончара в м.Чорткові». Та хіба лише на тій сесії йшла мова про перенесення ринку? На цій ТЕМІ спекулювали майже всі кандидати на «хлібну» посаду мера в своїх передвиборчих «прожектах»! А тим раптом комісія стала ледь не вперше загрозою для існування комунального ринку, керівництво якого дуже нагадує сімейним проектом міського голови та його «наближених».

І ще одне. Наш міський голова вирішив ощасливити присутніх тим, що наважився не перевтомлювати їх цифрами, а замість цього пообіцяв присутнім працівникам міськвиконкому та жменьці міських «крикунів» («самашедших») опублікувати свій «звіт» у повному обсязі. Звісно ж, у такому випадку громада міста виключається з формату «запитання-відповіді», для чого, власне, і проводяться різного штибу звіти. Зате як зручно для самого мера! Врешті-решт, а навіщо було давати «авральне» оголошення в «Чортківському віснику» про «звіт»? Можна було повідомити громадян про його публікацію у «своїй» газеті, щоб не тривожити їхній сімейно-побутовий спокій у вихідний день, а запитання до мера подати у письмовому вигляді ... рекомендованими листами або SMS-ками. А ще «кращий» варіант: провести «звіт» у вузько-тісному сімейному колі (як-не-як члени мерської сім’ї - також громадяни міста), а для розширення «тісно-вузького» кола можна було б закликати ще й сусідів.

Врешті-решті, якщо чесно, то мені шкода нашого «дорогого» (для НАШОГО бюджету) міського голову: неповага і зневага до своїх співгромадян (нагадаю, що таке «форс-мажорне» проведення «звіту», на мою «упереджену» думку, вказує саме на це) все ж таки відбивається на здоров’ї БУДЬ-ЯКОЇ людини. Адже збрехавши один раз, людина «автоматично» бреше і вдруге, і втретє, і все життя…

Неповага і зневага ОБРАНОГО ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ до своїх громадян: і до тих, що потрапили на «звіт», і до тих, що не потрапили на нього, «завдяки» його старанням, щоб часом не почути незручних і гострих запитань від тих, кому він повинен служити: і тим, які голосували «ЗА», і тим, хто, добре знаючи всі його «наполеонівські» (тобто, «НЕздійсненні») передвиборчі обіцянки та господарські «подвиги» по відношенню до майна міської громади (а не свого власного!), не віддали свої голоси за нього. Ось саме такі думки виникли у тих НЕбайдужих громадян міста, яким все ж вдалось потрапити на «звіт» міського очільника і почути «казки для дорослих» … з «поля чудес в країні дурнів».

Отакі в нашому місті «порЄдки»! Отака в нашому місті дИмократія! Отакий вийшов і «звіт» для «вибраних» і НЕбайдужих!

Робіть висновки, шановні думаючі та НЕбайдужі! Адже не за горами вибори! І не нарікайте лише на прем’єр міністра чи президента країни. В нашому місті є свій президент і прем’єр в одній «іпостасі» - міський голова.

«Бачили очі, що купували…»

З повагою до всіх думаючих і Небайдужих
і запитаннями до недумаючих і байдужих моїх земляків,

Олександр Казьва