Про минуле без ідеологічних стереотипів, з думкою про сьогодення та майбутнє
автор: Олександр Степаненко
У бібліотеці по вулиці Зеленій вже не перший рік існує молодіжний лекторій «Ковчег», створений за ініціативою ЕГО «Зелений Світ». Його цільовою аудиторією є старшокласники шкіл та студенти коледжів міста.
Наприкінці січня ми зробили спробу поєднати формат лекторію та кіноклубу. Було анонсовано проведення у одній аудиторії перегляду стрічки "Земля сліпих" Аудрюса Стоніса та презентації «Яків Головацький: роль у справі культурного та громадянського пробудження Галичини у середині ХІХ ст. - до 200-річчя від дня народження».
Якова Головацького ми знаємо перш за все, як одного із засновників «Руської трійці» та видавця першого у Галичині україномовного літературного альманаху «Русалка Дністровая» (1837), професора першої в історії кафедри української (руської) словесності та літератури при львівському університеті, а також - першого та єдиного у часи Австро-угорської імперії ректора цього університету – русина.
Втім наукова, громадянська та культурницька діяльність Головацького набагато багатогранніші. Різні сторони його внеску у ґенезу модерної української нації доволі неоднозначні – і про цю неоднозначність варто говорити, якщо ми дійсно прагнемо деміфологізації вітчизняної історії та формування у молодого покоління критичного погляду на історичні події та персоналії.
Для наших краян Яків Головацький мав би бути цікавий ще й тим, що його діяльність тісно пов’язана з Поділлям. Відомо, що принаймні двічі він був у Чорткові. Вперше – двадцятирічним юнаком, влітку 1834 року, під час його краєзнавчих мандрів студентської пори. У 1846 – 48 роках він служив парохом греко-католицької церкви у недалекій від нас Хмелевій над Дністром.
Ота церковна дзвіниця у Хмелевій, ймовірно, пам’ятає Якова Головацького.
Вдруге Головацький був у нашому місті у липні 1848 року - у революційну пору «Весни народів», коли його було обрано секретарем повітового відділення Головної Руської Ради у Чорткові.
Можливо, цікавим для дослідників виявиться ще один життєвий епізод, до речі один з поворотних у долі майбутнього професора та ректора – коли Яків Головацький, тоді ще студент філософського факультуту, опрацьовував історичний архів у маєтку графа Тарнавського Дзиків, що поблизу Тарнобжега (нині - у Польщі).
Цікавим і в тому сенсі, що Чортківський район та Тарнобжезький повіт віднедавна поєднують відносини міжнародного партнерства...
Отак виглядає палац Тарнавських у Дзикові нині…