Люструвати… суддю

Люструвати суддю, а точніше: ініціювати перевірку стосовно судді - може кожен. Для того слід звернутися з відповідною заявою до Тимчасової спеціальної комісії. У передвиборчій лихоманці трохи відійшли на другий план доленосні закони, покликані докорінно змінити органи виконавчої влади, судову владу, прокуратуру.

Нагадаю, у квітні вступив у дію Закон України “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, 16 жовтня набирав чинності Закон „Про очищення влади”, днями Президент України підписав новий закон «Про прокуратуру», який вступить у дію через півроку.

Не буде перебільшенням сказати: наші люди ніколи не мали доступного справедливого судочинства, не мали й довіри до судів. У який спосіб законодавець пропонує відновити цю довіру? Передусім очистити суди від осіб, які під час революції Гідності проявили себе не слугами Закону, а прислужниками тодішнього режиму.

Перевірці підлягають судді, які своїми рішеннями давали «зелене» світло переслідуванню майданівців. Відповідно до ЗУ “Про відновлення довіри до судової влади в Україні”, такі перевірки здійснює Тимчасова спеціальна комісія, яка діятиме рік. Кінцевим результатом перевірки судді може бути констатація факту порушення присяги, що є підставою для звільнення з посади.

- Прикметно, що до ТСК може звернутись будь-яка людина або юридична особа незалежно від того, чи стосується рішення визначених суддів безпосередньо її прав чи обов’язків, – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт ініціативної групи "Реанімаційного пакету реформ" Роман Куйбіда. - Слід підготувати два документи: заяву та копію (копії) судових рішень та подати за адресою м. Київ, вул. Студентська, 12-а.

У переліку категорій судових рішень, щодо яких ТСК проводить спеціальну перевірку, - рішення про обмеження прав громадян на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій в Україні у період з 21 листопада 2013 року до 11 квітня 2014 року; про тримання під вартою щодо осіб, які визнані політичними в’язнями, за дії, пов’язані з їх політичною та громадською діяльністю; обвинувальні вироки стосовно політичних в’язнів; накладення адміністративних стягнень на осіб, які були учасниками масових акцій протесту.

Цікаво, що ініціювати перевірку можна і щодо суддів, які розглядали справу або ухвалили рішення з допущенням порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини.

На жаль, серед тернопільських суддів є такі. Обвинувальний вирок у хмельницькій справі Нечепурука і Моцного, яка згодом стала предметом розгляду Європейським судом з прав людини і в якій Україну визнано порушницею Конвенції, виносили саме у Тернополі.

На думку експертів ініціативної групи «Реанімаційного пакету реформ», реалізації ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» чинять активний спротив … судді. Наприклад, так і не утворено у новому складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, заблокованою є робота й Вищої ради юстиції. Тож більшу надію експерти покладають на нещодавно прийнятий закон "Про очищення влади", який передбачає не лише звільнення служителів Феміди за прийняття рішень проти євромайданівців, а й за життя не за офіційними доходами.

Ініціативна група "Реанімаційного пакету реформ" – громадська організація, яка об’єднує кілька десятків експертів, готує ряд законопроектів, покликаних зробити судочинство справедливим, доступним для людей. Про це експерти розповіли на семінарі для регіональних журналістів.

Отже, найголовніші тези пропонованих змін, що стосуються судової системи. Президент і Верховна Рада мають бути усунуті від формування суддівського корпусу; усі рішення щодо призначення, переведення або звільнення суддів має приймати нова постійнодіюча Вища рада юстиції. Запровадити суддівське самоврядування, наділити збори суддів повноваженням призначати голів судів. Реформа процесуального законодавства щодо підвищення доступності судочинства (встановити заборону повертати позови через непідсудність справи, оптимізувати строки оскарження судових рішень, забезпечити оприлюднення в Інтернеті текстів усіх судових рішень).

Про основні три «кити» судової реформи розповіла директор Української правничої фундації Оксана Сироїд. Це «якісні» судді, «правильні» очікування суспільства та політики, які знають своє місце. Вона акцентувала: суддею може бути лише мужня, високоморальна людина і, звісно, фахівець високого рівня. Експерти громадської організації не поділяють популярної нині тези про те, що суддів має обирати народ. Зазвичай навіть у невеликій громаді людям часто не вдається обрати гідного селищного чи міського голову, а обрати людину, яка вирішуватиме долю людей – ще більша відповідальність.

Експерти пропонують зменшити кількість адміністративних посад у судах, зокрема відмовитися від посад заступників голови суду у невеликих судах, а також від великої кількості заступників голови суду у більших судах. Намір ліквідувати окремі господарські суди пояснюють тим, що, господарські суди розглядають фактично ті ж самі приватноправові спори, що й суди цивільної юрисдикції, виділені лише за суб’єктною ознакою.

Гарантований доступ до правосуддя, на думку Романа Куйбіди, слід забезпечити через процесуальні механізми, які не даватимуть можливості «футболити» позивача з одного суду до іншого - суд, який отримав заяву, повинен буде сам передати її за належністю. Планують також зменшити розмір судового збору в адміністративних справах, оскільки нині він суттєво перевищує розмір судового збору в цивільних справах. Пропонують створити законодавчі передумови для функціонування електронного правосуддя, зокрема забезпечити можливість комунікації між судом та користувачами послуг судової системи за допомогою інформаційних технологій.

Також планують збільшити строки на оскарження судових рішень (почасти за відведений для оскарження рішення час люди не встигають навіть знайти адвоката), зміцнити роль Верховного Суду у формуванні послідовної судової практики. Він сам вирішуватиме питання про допуск справ до перегляду, зможе переглядати справи не лише на предмет неоднакового застосування норм матеріального права, але й норм процесуального права. Нагадаю: у 2010 році Верховний суд, очолюваний тоді суддею Онопенком, дуже обмежили у повноваженнях.

І насамкінець - експерти вважають, що судді мають бути під пильним контролем. Здійснення перевірок на доброчесність та моніторинг способу життя суддів слід передбачити антикорупційним законодавством.