"Аби закон, пророків не потрібно..."

Тернопільська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини передала безпосередньо засудженим Копичинській виправній колонії правничу літературу: по 30 примірників Кримінально-процесуального кодексу, Кримінального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу.

У спілкуванні з в’язнями мали можливість відчути, наскільки великою є їхня потреба у оновлених виданнях кодексів. Водночас - наскільки високою є їхня обізнаність у нормах кримінального права - у порівнянні із пересічними обивателями "на волі"... З тими, хто наразі не стикався із вітчизняною "виправною" системою.

Можливо, правова просвіта тут має сенс у засадничиих, світоглядних питаннях. Приміром, можна вести мову про те, що права і закон - це не завжди тотожні поняття...

Тоді як буква закону для цих людей є знайомим та реально затребуваним інструментом для відстоювання своїх прав в умовах несвободи.

Оті брошури з текстами кодексів скоріш за все довго припадали б пилюкою на полицях будь-якої книгарні. Тут же їх ловили просто з рук...