Ольга Кушнерик: "Багато українських селян ніколи не стояли на своїй землі"

Майже 80 відсотків власників земельних паїв в Україні здають їх в оренду.

На сьогодні в Тернопільській області укладено 253,8 тис. договорів оренди на земельні частки (паї), що охоплюють 465,5 тисяч гектарів землі. Я розпитала свого родича, який мешкає у Зборівському районі, про його доходи від зданих в оренду паїв. Так от, сім’я має два паї – по 1, 8 га, щорічно отримує за кожен по тонні пшениці. Родича цілком влаштовує така оплата, бо, з його слів, грошима було б менше – відповідно до грошової оцінки землі. Він, на відміну від багатьох українських селян, знає і грошову оцінку, і де знаходиться його земля, що на ній вирощують: торік - пшеницю, цьогоріч - ріпак, а наступного року засіють кукурудзою. Між тим, існує така статистика: понад 42 відсотки власників ніколи не стояли на своїй землі, а 32 відсотки навіть не бачили її, а про грошову оцінку своєї землі знає лише кожен десятий орендодавець.

Як складаються орендні відносини, і на що селянам очікувати? Судячи з усього, і після відкриття ринку землі орендні відносини не відійдуть у минуле. Це засвідчує той факт, що вони розвинені у багатьох інших країнах, де ринок землі працює давно й успішно. Наприклад, у Великобританії на умовах оренди обробляють 40 відсотків усіх сільгоспугідь, у США – 50 відсотків, а в Німеччині – близько 70.

В Україні в оренді перебуває понад 17 млн. гектарів. Майже половина з них, згідно з даними народного депутата, члена Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорія Смітюха, належить пенсіонерам. До речі, у Тернопільській області цей показник ще вищий. Як повідомив редакції Роман Папіровський, начальник Головного управління Держземагентства у Тернопільській області, селяни-пенсіонери здають в оренду 235, 2 тисячі гектарів, що становить майже 80 відсотків від усього масиву зданих в оренду земельних часток (паїв). А це говорить про соціальну роль орендних відносин, пише газета Свобода.

Кілька років тому Кабінет Міністрів “підіграв” селянам. Своєю постановою від 11 жовтня 2011 року він збільшив оціночну вартість землі. Нормативна грошова оцінка має велике значення. Чим вона вища, тим більше грошей нараховується власникам землі у вигляді орендних платежів. Та це можливе лише в тому випадку, якщо землевласники підпишуть з орендаторами новий договір, в якому врахують всі новації згаданої урядової постанови. Не заборгувала селянам і Верховна Рада: 2008 року вона підкоригувала закон «Про оренду земель». Тепер, відповідно до його нової редакції, влада рекомендує встановлювати мінімальний розмір орендної плати на рівні 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі.

Яка ситуація у нашій області? Станом на 1 жовтня переукладено 186,2 тис. договорів оренди паїв з відсотком орендної плати від 3% і більше, що становить 73,4 % від усіх укладених договорів оренди. Найбільше таких договорів укладено в Борщівському – 20,9 тис. (99,5%), Гусятинському – 18,9 тис. (100%), Заліщицькому – 12,4 тис. (81,2%), Зборівському – 14,3 тис. (83,6%), Теребовлянському – 17,1 тис. (92,4%) районах.

Середній розмір орендної плати за 1 га по області становить 456 грн., що на 44,2 грн. більше порівняно з аналогічним періодом 2012 року. Найвища орендна плата в Гусятинському – 759,7 грн., Збаразькому – 669,6 грн., Лановецькому – 692,6 грн., Підволочиському – 704 грн. районах.

Чи слід селянам сподіватися, що їхні доходи від оренди землі зростуть? Серед народних депутатів є чимало бажаючих суттєво підвищити рівень орендної плати. Вони готові хоч сьогодні підняти його до 10 відсотків і навіть вище, та щоразу наштовхуються на нерозуміння з боку своїх колег-парламентарів, які, віддаючи перевагу економічному прагматизму, виступають проти бажання вирішувати соціальні питання через оренду землі популістськими методами. Такий радикалізм, на думку Григорія Смітюха, неодмінно призведе до суттєвого здорожчання собівартості сільськогосподарської продукції, до втрати нашими аграріями зовнішнього та внутрішнього ринків. А це неприпустимо для країни, яка досі відчуває наслідки недавньої економічної кризи і де більшість населення змушене рахувати навіть не гривні – копійки.

Не важко передбачити, як на таке різке підвищення рівня орендної плати відреагують ті, хто її сплачує. Справа у тому, що багатьох із них не влаштовує навіть нинішній розмір орендних відрахувань. Вони вважають його завищеним.

Нічого не залишається, як шукати компроміс між тими, хто володіє землею, та тими, хто її обробляє. І часто вони його знаходять. Останнім часом нерідкими є випадки, коли сторонам за взаємною згодою вдається підняти рівень орендної плати до 5 відсотків, а іноді – до 5,5 відсотка від нормативної грошової оцінки. Такі показники стали можливими завдяки високій динаміці розвитку вітчизняного АПК, яка спостерігається впродовж кількох останніх років.

Активність власників земельних паїв у вирішенні орендних питань зможе зіграти неабияку роль, та проблема полягає в тому, що достатньої активності з їх боку не спостерігається. Як уже зауважувалося, багато селян нічого не знають про землю, якою володіють. А понад 20 відсотків власників землі або вже встигли змінити свої сільські адреси на міські, або, будучи корінними городянами, отримали наділи в спадок. Тому від своєї землі опинилися на відстані, яка часто нараховує десятки, а то й сотні кілометрів, й не цікавляться її долею.

Як відомо, на початку нинішнього року набув чинності закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Його розробники обіцяли, що тепер в Україні значно спростять процедури державної реєстрації земельних наділів, які перебувають у приватній власності, та орендних прав. На жаль, такий оптимістичний прогноз не справдився. Не підтвердилися й занепокоєння тих спеціалістів, які стверджували, що нова реєстраційна система на повну силу запрацює не відразу, а через 3-4 місяці, в гіршому випадку – через півроку. Мовляв, їй знадобиться час для того, щоб усі механізми притерлися, випробувалася технологія, а спеціалісти збагатилися новим досвідом.

На вулиці вже осінь, а землевласники й орендатори досі стикаються з тим, що зареєструвати договори оренди – вкрай складне завдання. На круглому столі відзначалося, що в окремих районах щотижня реєструють не більше 2-3 договорів, які стосуються земельних відносин.

Державна реєстраційна служба прагне створити комфортніші умови для орендодавців та орендарів. Вона запропонувала їм записуватися в попередню чергу на реєстрацію орендних договорів. Та виявилося, що ця новація теж не всіх влаштувала, бо ж такі черги розтяглися на довжелезний час. Представник одного з агрохолдингів підтвердив це. За його словами, в окремих районах України його сільгосппідприємство зможе зареєструвати договори оренди, підписані з власниками паїв, не раніше весни 2014 року. А доти вони змушені використовувати землю з порушенням чинного законодавства. Така ситуація набуває масового характеру, і в цьому полягає її небезпека.

На своє вирішення чекає й питання оплати за оренду землі. У більшості випадків з власниками паїв розплачуються сільгосппродукцією чи послугами. Наприклад, оранкою городів, транспортуванням дров, вугілля тощо.

Григорій Смітюх - не прихильник натуроплати. Його позиція – «треба обов’язково відійти від бартерної системи». Зазвичай, селянам пропонують послуги та сільгосппродукцію за завищеними цінами. Та не всі орендодавці поділяють його думку, як от мій родич із Зборівського району. Це підтверджують і опитування.

Останнім часом українська громадськість активно обговорює законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Велика увага в ньому приділяється й орендним відносинам. Вперше запропоновано встановити мінімальний термін оренди землі - 15 років.

Підвищений інтерес до законопроекту не випадковий. До нього досі залишається чимало зауважень, та не виключено, що вже найближчим часом документ потрапить на розгляд до Кабінету Міністрів. А звідти йому пряма дорога до Верховної Ради. Держземагентство зацікавлене в прискореному просуванні законопроекту. Воно не лише його розробляло, але й допрацьовувало, а також ініціювало громадське обговорення.

На противагу законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» нині розробляють нові. Один із них пропонує Українська аграрна асоціація. Він не передбачає запроваджувати обмеження на площі орендованих земель. Мінімальний термін орендних відносин пропонується встановити на рівні 12 років, а натуроплату замінити грошовими виплатами. Та от питання – яким пропозиціям віддадуть перевагу народні депутати?