Ольга Кушнерик: "Нас відлучили від води і вогню"

У римському праві позбавлення громадянських прав позначали терміном «Aquae et ignis interdictio», що дослівно означає відлучення від води та вогню. Законами від 16 січня українцям різко обмежили громадянські права. Міжнародні інституції охрестили ці закони найреакційнішими на теренах Європи за останнє десятиріччя.

Хіба гірку посмішку викликають спроби Мінюсту провести правові аналогії із законодавством демократичних країн. Та навіть якщо десь існують певні обмеження у правах, то в умовах уставленої демократії вони діють зовсім по-іншому, ніж у нас – при вибірковому праві, політично вмотивованих переслідуваннях.

Правозахисна спільнота провела юридичний аналіз законів від 16 січня, зокрема про обмеження мирних зібрань; заочне кримінальне провадження; запровадження кримінальної відповідальності за екстремістську діяльність, наклеп; обмеження для громадських організацій. Хто бачив голосування депутатів за ці закони, тим і доказувати не треба – процедурні порушення очевидні. За змістом ухвалені у неконституційний спосіб акти - теж суцільні порушення. Чому?

Обмежено свободу мирних зібрань
Зокрема, у десять разів зріс штраф (до 10 200 грн.) та запроваджено адміністративний арешт за порушення встановленого порядку організації або проведення мирних зібрань, а також створення умов для таких мирних зібрань. Водночас такий порядок сьогодні визначається радянським указом і місцевими актами, що суперечать ст. 39 та 92 Конституції. Європейський суд з прав людини у справі «Вєренцов проти України» вказав, що застосування санкцій за порушення вказаних нелегітимних актів є порушенням свободи мирних зібрань, гарантованої ст. 11 Європейської конвенції з прав людини. Використання наметів, предметів чи конструкцій, що використовуються як сцена, звукопідсилювальної апаратури є елементом реалізації права на мирні зібрання. Введення суворих адміністративних стягнень (до 15 діб адміністративного арешту) за використання під час мирних зібрань та інших масових заходів масок, шоломів та інших засобів, що перешкоджають ідентифікації особи під час проведення мирних зібрань, суперечить стандартам ОБСЄ щодо свободи мирних зібрань.

У контексті обмеження свободи мирних зібрань та свободи вираження поглядів вносяться зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. За рух у колоні з п’яти автомобілів передбачається стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу. Але механізм виконання цього стягнення (лише часткове повернення вартості вилученого майна) суперечить гарантіям захисту приватної власності передбаченим ч. 5 ст. 41 Конституції.

Обмежується право на справедливий суд
Запроваджене змінами до Кримінального процесуального кодексу заочне провадження порушує право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, зокрема право особи на участь у судовому розгляді. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини особу можуть засудити в заочному порядку лише, якщо вона однозначно заявить суду про відмову від участі, а не у випадку повторного її неприбуття на засідання (як це передбачено законом від 16 січня).

Кодекс про адміністративні порушення і процесуальні закони доповнено положеннями про те, що за неповагу до суду, останній (суд) невідкладно може накласти штраф до 5 100 грн. або адміністративний арешт до 15 діб. Постанова суду, відповідно до закону, є остаточною і не може бути оскаржена. Прикметно, що накладати стягнення за неповагу буде той самий суд, який визнає себе жертвою неповаги. Це суперечить основоположному принципу про те, що суддя не може вирішувати справу про себе.

Про екстремістську діяльність
Кримінальний кодекс доповнено статтею 110-1 «Екстремістська діяльність». При цьому зазначена стаття містить принаймні дві небезпеки. По-перше, положення цієї статті виписані недостатньо ясно, що може спричинити випадки її застосування до людей, які не вчинили жодних суспільно небезпечних діянь. Наприклад, не виключено, що за «розповсюдження через соціальні інтернет-мережі» матеріалів, що містять ознаки «розпалювання соціальної ворожнечі», будуть притягуватися особи, незадоволені проявами соціальної нерівності (як-от представники «Податкового Майдану»), а за «публічні висловлювання екстремістського характеру» – особи, які з мотивів ущемлення їхніх мовних прав як представників титульної нації чи, навпаки, національної меншини, будуть закликати до проведення мирних масових акцій.

Обмеження права громадян на доступ до інформації та криміналізація наклепу
Запроваджено неприпустимі для демократичної держави інструменти обмеження права громадян на доступ до інформації, права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів та переконань. Встановлюється нова вимога до суб’єктів господарювання щодо отримання ліцензії для надання послуг доступу до мережі Інтернет. Провайдери Інтернету зобов’язуються на підставі рішення державного органу обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів мережі Інтернет. Держава лише на підставі висновку експерта щодо належності інформації до такої, поширення якої суперечить закону, без судового розгляду може обмежити доступ будь-яким особам до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону. Крім того, необґрунтовано розширюються контрольні повноваження СБУ за телекомунікаційними та інформаційними системами та їх користувачами.

Повернення кримінальної відповідальності за наклеп є підставою для тотального обмеження гарантованого ст. 34 Конституції права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань. Криміналізація наклепу є механізмом запровадження цензури в засобах масової інформації. Показово, що формулювання складу злочину не містить жодної вказівки на наслідки «злочину» – отже, для покарання за наклеп достатньо буде довести лише те, що людина поширювала відповідні відомості (визнані завідомо недостовірними, такими, що ганьблять честь і гідність іншої особи).

Обмеження свободи об’єднання (про «іноземних агентів»)
Внесено зміни до Податкового кодексу та Закону «Про громадські об’єднання», якими вводиться в українське нормативне поле поняття «громадського об’єднання, що виконує функції іноземного агента».Сам термін є дискримінаційним та некоректним. Ті, хто голосував за закон, вважають, що отримання майнової підтримки з іноземного джерела є достатньою підставою для визнання громадського об’єднання винним у зраді національних інтересів, у тому числі інтересів суспільства. Хоча «завдяки» чинному українському податковому законодавству, громадській організації сьогодні вкрай важко функціонувати без грантів міжнародних та неурядових іноземних організацій.

Закони від 16 січня 2014 року мають очевидний репресивний характер і передбачають тотальне непропорційне збільшення покарань.

Адміністративні стягнення і кримінальні покарання збільшуються щонайменше вдвічі. За умисне знищення майна правоохоронця і його родичів передбачено до 5 років позбавлення волі, за групове хуліганство – до 5 років, за блокування доступу до житла групою осіб – до 6 років (тобто, за знищення житла менше покарання, ніж за його блокування), за опір правоохоронцю – до 6 років.

Беручи до уваги очевидну протиправність і за процедурою ухвалення, і за змістом, зазначені акти можуть бути визначені як нікчемні, тобто такі що не мають юридичної сили, вважають правозахисники.