У 112-й колонії фільми Docudays тричі «викликали на біс»

До Копичинської колонії № 112, де відбуває покарання до 1000 осуджених за тяжкі злочини чоловіків, Docudays цього року прийшов вперше

На початку перебуваючи ще у похмуро-скептичному настрої, проглянули кілька сюжетів з українського альманаху «Поза Євро» і - .... попросили показати ще щось. Зупинилися на «Краю електросміття» австралійського режисера Девіда Феделя - проглянули, обмінялися думками, але й цього виявилося замало… На другій годині проектор добряче перегрівся - майже одностайно вирішили: «перекуримо, він тимчасом прохолоне, а тоді ще щось покажіть»… «Говорили і курили» - а тоді проглянули ще й «Землю сліпих» Аудрюса Стоніса - і знову говорили….

Врешті-решт час таки вичерпався – нам варто було ще поспішати до місцевої гімназії.

Словом, не так часто доводиться зустріти настільки зацікавлену аудиторію, як у Копичинскій колонії. Не можна не відчути, наскільки тутешнім в’язням хочеться спілкування – тому якщо десь таки планувати створення кіноклубу гуманістичного кіно, то саме тут

Олександр Степаненко

P. S. Паралельно з представленням фестивальних фільмів цього дня тернопільською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у колонії № 112 було проведено консультативний прийом для групи в’язнів.