Українські новини

Заява правозахисних організацій у зв’язку із ситуацією зі свободою ЗМІ в Україні

05.03.2013

Напередодні Дня журналіста, який відзначається 6 червня, ми, представники правозахисних організацій, виступаємо із заявою, в якій вважаємо за необхідне висловити своє занепокоєння у зв’язку із прискореним згортанням в Україні свободи вираження поглядів разом із іншими фундаментальними свободами.

На жаль, є підстави припускати, що ці тривожні тенденції пов’язані передусім із наближенням президентських виборів 2015 року. Виглядає так, що медійне поле намагаються остаточно зачистити від поодиноких осередків незалежного мислення, інформування, спілкування та мовлення, а журналістську спільноту – залякати.

Згідно з даними звіту Інституту масової інформації, минулий рік став рекордним для України за кількістю порушень прав журналістів – 324 випадки. Це найбільша кількість зафіксованих порушень за останні 10 років. Експерти пов’язують таку тенденцію із безкарністю влади та чиновників.

Розгортання цих тенденцій можемо констатувати і цього року. Завдяки зусиллям журналістів набув широкого розголосу кричущий випадок нападу на журналістку «5 каналу» Ольгу Снісарчук та фотографа видання «Коммерсант» Владислава Соделя під час мітингу «Вставай, Україно!» 18 травня. Нагадаємо, що напад цей відбувався в присутності правоохоронців, які жодним чином не втрутилися в ситуацію. Хоча відповідно до закону перешкоджання діяльності журналіста прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. Утім, тільки завдяки небайдужості журналістської спільноти та тиску з боку громадськості врешті-решт до дисциплінарної відповідальності за бездіяльність були притягнені 15 працівників міліції, які спостерігали за нападом на Ольгу Снісарчук та Владислава Соделя. Це яскраво підтверджує неодноразово висловлену правозахисниками здогадку про те, що правоохоронні органи діють у зв’язці із кримінальними елементами, які здійснюють насильство над «неугодними» представниками ЗМІ та громадськими активістами, а розслідування справ, у яких «спортивні хлопці» виступають фігурантами – «просідає».

Поруч із фізичними методами тиску на журналістів застосовуються також юридичні. Найбільш характерною в цьому сенсі стала ситуація довкола телеканалу ТВі. Окрім іншого, вона вкотре продемонструвала загрози, які несе невиконання законів та міжнародних зобов’язань України. Вважаємо, що причинами виникнення конфлікту довкола права власності на канал були ті системні недоліки законодавства та практики, на які правозахисна спільнота вже звертала увагу влади та суспільства. Зокрема, проблема забезпечення «прозорості» ЗМІ.

Нагадаємо, що Рада Європи у своїх рекомендаціях вимагає, щоб «громадяни, на підставі справедливості і неупередженості, мали доступ до основної інформації про ЗМІ; тоді вони зможуть сформувати власну думку про те значення, якому слід надавати інформації, ідеям і думкам, що розповсюджуються у даному ЗМІ». Прямим міжнародним зобов’язанням України є також забезпечення плюралізму думок, загрозу невиконання якого ми змушені констатувати і у випадку із вкрай суперечливою позицією власника телеканалу ТВі. Окрім того, інцидент довкола ТВі знову яскраво продемонстрував відсутність гарантій незалежної діяльності журналістського колективу від втручання власника медіа-ресурсу та вразливість так званої «внутрішньої свободи преси».

Фактичне недотримання європейських стандартів свободи і плюралізму думок є вкрай небезпечною тенденцією. Наступ на незалежні ЗМІ є наступом на конституційне право громадян вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Історія XX сторіччя свідчить: усі диктатури починали з обмеження свободи слова і думок, а закінчували знищенням особистої незалежності - цивільної, трудової, майнової, віросповідної, творчої.

Маємо зазначити, що згадані випадки, які, на наш погляд, ілюструють подальше згортання свободи слова в Україні, є наслідками глибоких процесів деградації політичних та економічних інститутів у державі. Свобода ЗМІ як комплексне явище, так само як і незалежний суд та інші незалежні інститути – просто зайві в корумпованій авторитарній системі, яка продовжує розбудовуватися в Україні.

Однак, хоча системні зміни й не відбуваються миттєво, але вони, на наш погляд, можливі. Для сприяння таким змінам, на нашу думку, нагальними є, зокрема, такі кроки: внесення змін до чинного законодавства для впровадження механізмів забезпечення незалежності редакційної політики від власника медіа-ресурсу; ухвалення закону про прозору медіавласність, який би відповідав загальновизнаним міжнародним стандартам; створення суспільного мовлення за активної участі та контролю громадянського суспільства.

Системним змінам сприятиме також створення справді незаангажованого суспільно-політичного інтернет-каналу. Ми висловлюємо готовність особистими зусиллями підтримувати проект, який буде незалежним від кон’юнктурних інтересів, втручання зацікавлених політичних сил або власників у редакційну політику й надалі сприятимемо впровадженню міжнародних стандартів свободи ЗМІ, що є однією із визначальних гарантій побудови демократії в Україні.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр Громадянських Свобод

Центр інформації про права людини