Від Чорткова до Парижа. А також Нью-Йорка...

Не повірите, але виставка живопису з такою назвою - „De Czortkow a Paris - Від Чорткова до Парижа” відкрилася 1 жовтня у французькому місті Гавр. Про це повідомив нам у своєму листі мер Гавру, мосьє Антоні Рафенат. Ця експозиція є однією із низки заходів, приурочених до 100-річчя від дня народження Александра Блондера, нашого земляка, чортківчанина, відомого художника-авангардиста, що відзначається від травня 2009 року.

Хоча на першій батьківщині ім'я художника майже забуте, у Франції до ювілею відкрито дві великі ретроспективні виставки: у Сеті та Каркасоні. Вийшла друком прекрасно ілюстрована книжка досліджень творчості Блондера, впорядкована його сином Марком. Виставка у Гаврі - третя за рік... Скільки їх загалом було у Франції за останні роки - невідомо. Натомість достеменно відомо, що в Україні не відбулося жодної... Це лише малесенький штрих до картинки, яка ілюструє наше входження до європейського культурного простору... Справді, Саша Блондер народився та провів свої юнацькі роки у Чорткові. Він навчався архітектурі у паризькій Національній вищій школі мистецтв, а живопису - у краківській Академії мистецтв. Еміграція до Франції врятувала його від долі тисяч в'язнів Чортківського гетта. Проте у роки нацистської окупації Франції наш земляк був активним учасником руху Опору. З мотивів конспірації у 1942 році він змінює прізвище на "Андре Блондель". Врешті-решт псевдо "Блондель" з'являється і на його художніх роботах. Творчу діяльність Блондера у 1949 році перервала його несподівана смерть у Парижі. Тут принагідно варто згадати, що наше місто у минулому столітті подарувало світові аж трьох видатних майстрів образотворчого мистецтва: Якова Гніздовського, Леопольда Левицького та згаданого Александра Блондера. Життєвий та творчий шлях кожного з них був різним. Єдиними були джерела, з яких вони черпали натхнення - природа і люди рідного краю.

Гніздовський народився у Пилипчому, але ж навчався він в українській гімназії Чорткова. Змушений був полишити гімназію через участь у підпільній юнацькій організації, для листівок якої він малював карикатури. Це стало приводом до судового процесу, у якому гімназиста захищав Володимир Електорович. Яків уник суворого вироку не в останнє через те, що під час судового засідання він мав змогу продемонструвати своє художнє обдарування суддям, намалювавши їхні обличчя..... Після навчання у Варшаві та Загребі у 1949-у Гніздовський емігрував до Штатів. Тут власне він й прославив він рідний край, як видатний живописець, графік, різб'яр, скульптор. Його спадщина складає сотні картин. У свій час дві його картини - "Зимовий пейзаж" і "Соняшник" прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі.

Леопольд Левицький народився у Бурдяківцях, але дитячі та юнацькі роки провів у Чорткові, тут закінчив гімназію імені Юліуша Словацького. Отже з нашої славної трійці лише Блондер - "стовідсотковий чортківчанин": тут народився, став гімназистом, після закінчення гімназії разом із своїм другом Левицьким навчався у Парижі. Згодом Леопольд Левицький повернувся до Чорткова, деякий час - після отого "золотого вересня 1939 року" навіть очолював у Чорткові міську раду. Проте він був передусім художником. Тодішній владі потрібні були інші чиновники... Попри це Левицький був багатолітнім авторитетним старійшиною серед львівських колег-художників. Мав звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Так от, вулиця Якова Гніздовського у Чорткові є, тоді як пам'ять двох інших майстрів живопису поки що ніяк не увічнено. Чому б не назвати нові сквери та вулиці їхніми іменами? Загалом у нас в місті недостатньо зберігається пам'ять про історичні події. Окремі винятки - меморіальний знак на честь скасування панщини та пам'ятники жертвам НКВС 1941 року. Тоді як нічим не позначено місце ані славне місце Чортківської офензиви, ані скорботне - Чортківського гетто... Але то вже інша велика тема...