16 січня 2014 року українська влада перетнула червону лінію, яка відокремлює напів-авторитарні режими від справжніх диктатур. Низка законів, проштампована провладною більшістю з кричущим порушенням усіх належних процедур, завдала несамовитого удару громадянським правам і політичним свободам громадян України, в тому числі свободі слова, інформації та зібрань; поставила фактично поза законом діяльність непідконтрольних владі громадських організацій, усунула залишки незалежної судової системи, криміналізувала будь-які спроби незалежного громадського нагляду за діяльністю державних органів і остаточно унеможливила вільну політичну конкуренцію в країні.
Антиконституційні закони цілком передбачувано активізували антиурядові протести, які тривають у країні з кінця листопада. Вперше в історії незалежної України до учасників протестів було вжито насильство, принаймні двоє протестувальників у Києві застрелені міліцією, дуже багато поранені.
Нашу особливу заклопотаність викликає жорстокість міліції супроти журналістів. Судячи з усього, міліція не лише ігнорує їхні посвідчення та означені куртки, а й свідомо цілиться в них, б’є, затримує, ламає камери та нищить відеоматеріали. Найбільш тривожним є викрадення людей у різних містах, які чинять співробітники спецслужб та кримінальні злочинці, що співпрацюють із владою. Використання незаконних парамілітарних груп – так званих «тітушок» – для переслідування громадянських активістів і влаштування різноманітних провокацій ставить українських владоможців у один ряд із найпотворнішими диктаторськими режимами сучасності.
Під каток переслідувань потрапили і письменники та творчі працівники. Так, за вигаданими звинуваченнями в «організації масових заворушень» ув’язнені активісти мирного Євромайдану Юхим Дишкант – молодий поет, Дмитро Москалець – музикант і організатор кінофестивалю, й Артур Ковальчук, що займається економічними дослідженнями. Обставини затримання та відкриття кримінальних справ свідчать про кричуще порушення процесуальних норм і демократичних свобод.
Упродовж двох місяців президент України та його уряд не виявили найменшої схильності до консультацій, переговорів і компромісу. Навпаки, вони вперто закручували гайки, чинили дедалі цинічніші беззаконня, поглиблювали конфронтацію й провокували насильство. Вони залишались глухими до всіх поміркованих голосів і мирних закликів. Вони, схоже, розуміють лише мову сили.
Ми вважаємо, що настав час для міжнародного співтовариства вдатися до такої мови. Ми закликаємо наших колег у всьому світі не лише висловити свою підтримку українським письменникам і журналістам, а й продемонструвати солідарність із українським народом.
Ми закликаємо мобілізувати ваші демократичні суспільства й посилити тиск на ваші уряди, щоб ті зайняли жорсткішу позицію супроти режиму, який веде країну до подальшого насильства й кровопролиття. Ми закликаємо до впровадження негайних санкцій проти режиму, який порушує права людини, в тому числі найбільш фундаментальні – на життя та свободу.
Людей, які зневажають демократичні цінності і всіляко оббріхують Захід у своїй пропаганді, які позбавляють українців гідного життя та європейського майбутнього, слід позбавити змоги насолоджуватися всіма благами західного світу, подорожувати по ньому без віз із так званими службовими паспортами і відмивати через західні банки вкрадені у власного населення гроші.
Допоможіть нам їх зупинити!
Мирослав Маринович, президент
22 січня 2014 року
Подібні статті
Українські новини. Пам'яті Семена Глузмана
Українські новини. Хто посіє любов, той любов збере
Українські новини. Тернопіль: "До нових зустрічей, Docudays UA" !
Українські новини. Мандрівний Docudays UA – говоримо про історичну пам’ять і не тільки про це
Українські новини. Збройне повстання людей проти тиранії
Українські новини. Сидору Голубовичу - вінок вдячної пам’яті від тернополян
Українські новини. Рік Великої війни і перспективи нашої перемоги
Українські новини. "Як говорити про Голокост після 24 лютого" та інші видання УЦВІГ