Історичні постаті

Рік без Василя Лісового

07.08.2013

Василь Овсієнко: "Він не був людиною одного героїчного вчинку. Усе його життя було бездоганним громадянським служінням своєму народові".

 

Кароліна Лянцкоронська: життя, як останнє втілення фамільного кредо - “Flammans pro Recto”

01.09.2012

Хіба досі - в отому впертому замовчуванні внеску аристократії в національну історію, науку та культуру - не продовжуємо ми дивитися на власне минуле крізь шори та криві скла більшовицького «краткого курса истории ВКПБ»? З іншого боку - хіба думка про те, що історія та культура поляків (євреїв, вірмен, росіян, татар і т. д.) в Україні є НАШОЮ, УКРАЇНСЬКОЮ ІСТОРІЄЮ ТА КУЛЬТУРОЮ – все ще не здається багатьом надто незвичною?

 

Станіслав Єжи Лєц - Лицар ордену Свободи

20.01.2011

Станіслав Єжи Лєц залишив власний слід у світовій культурі насамперед, як „останній класик афоризму”, „геній сатиричної філософської метафори”... Він значно менш відомий, як дисидент, правозахисник, адвокат. Як галичанин також - про його молоді роки, проведені у Львові та на Західному Поділлі, відомо не так багато. А він до того ж був ще й поетом, філософом, публіцистом, перекладачем. Життєвий шлях Лєца сам по собі унікальний. Він журналіст і видавець, театральний діяч і фермер, в’язень концтабору й учасник антифашистського опору, а ще - партизан, офіцер, дипломат... Але в усі часи та у будь-яких іпостасях - яскравий нонконформіст...

 

Довге повернення Блондера

22.06.2010

Мусимо визнати, що ім‘я Саші Блондера в Україні мало що скаже навіть знавцеві мистецтва. І то прикро: й тому, що у Європі цей художник здобув свого часу неабияке визнання, і тому, що він народився та провів свої юнацькі роки не де-інде, а у нашому з вами Чорткові.

 

Втрачені та віднайдені світи Агнона

29.12.2008

Цього року виповнилося 120 років від дня народження Агнона, поки що єдиного нобелівського лауреата-літератора, що народився в Україні. Для єврея його ім’я значить приблизно те ж саме, що для українця – ім’я Шевченка, для поляка – Міцкевича, росіянина – Пушкіна, іспанця – Сервантеса. Він вперше увів забуту давню мову іврит до кола мов сучасної світової літератури.