Заради субсидій - виселити "зайві душі"

Люди масово пішли до суду, аби виселити із своїх помешкань дітей, невісток, зятів, інших родичів. Також багато є заяв про визнання осіб безвісти відсутніми. У чому причина?

Наші люди масово на заробітках, здебільшого нелегальних. Почасти така трудова еміграція розтягується на роки, десятиріччя. У декого давно втрачено зв’язок, скажімо, з чоловіком чи дружиною, у яких за кордоном уже інші сім’ї, інше життя. Але їх єднає місце реєстрації, бо досі ті, хто відірвані від рідної землі, зареєстровані у квартирах чи будинках Тернопільщини. З весни, відколи почали подавати заяви на призначення субсидій, господарі, чиї будинкові книги обтяжені багатьма записами про прописку, заметушилися. «Не виходить субсидія!», – дуже драматична фраза за теперішніх цін на газ. Виселити, зняти з реєстрації «зайві душі» – стало неабияк нагальним.

Треба сказати, що управління соціального захисту населення беруть до уваги акти обстеження житлових приміщень, з яких випливає, що та чи інша особа не проживає за місцем реєстрації, та довідки про місце фактичного проживання за іншою адресою. У такий спосіб держава намагається врегулювати призначення субсидій для родин, які давно не проживають під одним дахом. Але за певних обставин мешканці не мають іншої ради, як звернутися до суду, щоправда, у деяких випадках роблять це без потреби – аби перестрахуватися.

Жителька Бережанщини звернулася до районного суду з позовом визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням, відразу сина, невістку та внучку. Ще у 2010 році вони виїхали до США, і з того часу не поверталися. Тепер, коли опалювати просторий будинок для пенсіонерки виявилося вкрай обтяжливим, вона звернулася до суду. Але не так сталося, як гадалося… Суд лише частково задовольнив позов, виселивши невістку, а от сина і внучку не позбавив права користуватися приміщенням. При розгляді справи з’ясувалося, що будинок є спільною сумісною власністю і одним із співвласників є син. І за законом, і за звичайною логікою людину не можна позбавити права користуватися своєю власністю. Заборонити користуватися житлом не можна і малолітній внучці, яка тут зареєстрована від народження.

А от жителю Зборівського району вдалося через суд визнати такими, що втратили право користуватися житлом, і дочку, і внучку, які з 2008-го року проживають у Великобританії. Бо цей чоловік є єдиним власником будинку. Відповідно до Цивільного кодексу, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Можна припустити, що це «відлучення» від батьківського будинку дочка і внучка лише вітають – як-не-як субсидія дає можливість вижити українським родичам за теперішніх страшних цін.

Виселяють масово також колишніх зятів, невісток, які давно перестали бути родичами, власне, які і не проживають у цих помешканнях, але зареєстровані та не бажають добровільно позбутися формальних уз. Парадоксально, але буває, що уже прописали нового зятя, а спекатися попереднього – ніяк.

Бум із субсидіями оголив драми багатьох родин. Ще ніколи, як тепер, не було стільки заяв до суду про визнання особи безвісти відсутньою. Що це означає? Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Син одного чоловіка із Козівського району зібрав речі і пішов з дому ще у 2001-у році, і з того часу родинний зв’язок перервався, принаймні так стверджував батько у судовій залі. Сусіди у ролі свідків теж запевняли, що майже п’ятнадцять літ той не з’являвся в селі. Сільська рада надала довідку: зареєстрований, але не проживає. Батько матиме субсидію, бо суд таки визнав сина безвісти відсутнім. Але … Напевно, це дуже страшно не знати нічого про свою дитину.

Багато років тому поїхав у Португалію на заробітки господар з однієї тернопільської сім’ї. Поїхав і пропав… Звернулася із заявою про визнання його безвісти відсутнім дочка. На суді розповіла, що мама декілька разів зверталася у міліцію про зникнення, але родині нічим не допомогли. Де зараз батько і що з ним – ніхто не знає. І у цьому випадку суд задовольнив позовні вимоги.