Соціально-економічні права

Острів земельних скарбів і …незгоди

30.09.2015
автор: Ольга Кушнерик
джерело: Газета СВОБОДА, м. Тернопіль
Вдруге за останній місяць частина мешканців села Острів, що у Тернопільському районі, вдалися до перекриття дороги на трасі Чернівці-Тернопіль. Так вони протестують проти несправедливого, на їхню думку, розподілу «планів» у селі.

Скандальна сесія Острівської сільської ради відбулася ще 21 липня. Кажуть, що у селі не відразу дізналися, що саме тоді ділили землю. Чи була ця сесія відкритою чи закритою? Загалом Закон України “Про місцеве самоврядування” не встановлює переліку підстав для

проведення закритого засідання, такі підстави можуть бути додатково встановлені у регламенті ради. Втім, у сільській раді заперечують, що засідання, яке згодом викликало небувалий резонанс серед місцевих жителів, відбувалося у закритому режимі. Мовляв, тоді був присутній депутат районної ради, а взагалі могли прийти усі, кого це цікавило.

Та, очевидно, люди таки не знали, якщо не прийшли… Як-не-як рішення сесії очікували щонайменше 600 осіб – саме стільки було подано заяв про виділення земельних ділянок під будівництво.

Перший спалах обурення відбувся десятого серпня. Більше сотні жителів Острова вийшли на протестну акцію. Люди обурювалися, що депутати поділили землю між собою, своїми родичами, обдарували також високопосадовців з обласного центру, а місцевий люд – багатодітні, малозабезпечені, інваліди – залишилися без землі. Тоді ж острівчани привертали увагу до своєї проблеми – закликали пресу, правозахисників, зокрема телефонували за порадою і до громадської приймальні УГСПЛ, яка діє при редакції «Свободи». Цей протест висвітлювали ЗМІ й, очевидно, мітингарі вважали, що їх почуто, а відтак щось зміниться.

Але… Нічого не змінилося, й десятого вересня дорогу на трасі Чернівці-Тернопіль перекрили майже 100 жителів села. Вони безперервно ходили пішохідним переходом. Марно говорити, що перешкоджання дорожньому руху на жвавій автомобільній артерії спричинило багато невдоволення – водії, які надовго потрапили у затор, навіть погрожували мітингарям. Втім, правопорядок охороняли міліціонери, відтак до відвертих сутичок не доходило.

Тоді людям пообіцяли, що їхні претензії розглянуть на позачерговій сесії сільської ради.

Сесія відбулася. Її результат очевидний – минулого тижня острівчани знову… перекрили дорогу. Невже навіть у період виборів, коли кожен обранець мріє стати бодай на якийсь час «білим і пухнастим», аби його знову обрали, острівські депутати, як кажуть, начхали на електорат? Чи то земелька дорожча за опінії, чи, може, сповна скористали з депутатських повноважень, і більше не треба їм людської довіри?.. Але давайте поміркуймо, що могли зробити заскочені людським невдоволенням сільські депутати? Рішеннями сесії вони роздали землі під забудови. Закон забороняє їм скасовувати ці рішення. Якщо детальніше, то рішенні Конституційного Суду України від 2009 року розтлумачено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

А відтак сільські депутати, навіть якщо б покаялися, не змогли б нічого вдіяти на позачерговій сесії…

У телефонній розмові сільський голова Богдан Піщатін повідомив, що усі документи липневої сесії вилучили правоохоронні органи – СБУ, міліція, прокуратура. Від результатів перевірки залежатиме, що буде далі. Наразі результатів нема. Чи справді на липневій сесії депутати поділили землю між собою та своїми родичами? На це запитання я не отримала прямої відповіді, а тому запитала інакше: скільки депутатів звернулися із заявами про конфлікт інтересів? На це Богдан Піщатін відповів: п’ятнадцятеро із сімнадцяти. Що це означає? Відповідно до ст. 172-7 КУпАП, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Антикорупційне законодавство вимагає, у тому числі і у сільських депутатів, письмово повідомляти сесію сільської ради, територіальну громаду про наявність конфлікту інтересів при вирішенні питання виділення земельної ділянки самому депутату чи його родичам. Інакше депутата притягнуть до адміністративної відповідальності (як правило, у судовому порядку призначають незначний штраф, але корупціонера заносять у реєстр, відтак це стає перепоною для праці на державній службі, у кар’єрному рості).

Отже, й справді майже усі острівські депутати на липневій сесії вирішували свої земельні питання, й недаремно Острів захлиснуло обурення.

Ще я з’ясовувала, кому перепали тих 160 «планів» (а це біля 11 гектарів землі наділами від шести до десяти з половиною сотих) – місцевим чи чужим? На те Богдан Піщатін відповів, що 145 земельних ділянок надано місцевим, решта –людям з обласного центру, тут же уточнив, що задоволено потреби учасників АТО, соціальної сфери. Втім, на мої розпитування уточнив, що серед наділених землею учасників АТО лише один не місцевий, а соціальна сфера – це теж місцеві школа, садок. Отже, виходить, що чотирнадцять земельних ділянок надано жителям Тернополя. Місцевий люд стверджує, що цими тернополянами є високопосадовці.

Треба зауважити, що законодавство не встановлює пріоритету місцевих жителів при виділенні земельних ділянок. Конституційне право на землю є в усіх – і в селян, і в містян. Не встановлює закон і прив’язки до місця реєстрації, скажімо, киянин може написати заяву на виділення земельної ділянки до будь-якої сільської ради Тернопільської області. Інша річ, що орган місцевого самоврядування, який дбає про інтереси територіальної громади, передусім має вдовольняти потреби своїх мешканців. Чи так є в Острові – викликає великий сумнів. Адже було понад 600 заяв від бажаючих взяти «план», і, знаючи, що є лише 160 «планів», чотирнадцять виділили немісцевим.

Можна передбачити, що перевірки правоохоронних органів навряд чи виявлять страшні недоліки, хіба що хтось із обдарованих острівською землею двічі скористувався конституційним правом на безкоштовну земельну ділянку (можна лише раз) або ж усе-таки випливає на поверхню якась прихована корупційна складова, як от конфлікт інтересів.

Очевидно, для острівців липнева сесія – стала і прозрінням стосовно місцевих депутатів, так і великою наукою – як і кого обирати, аби не наступити на ті ж самі граблі. В Острові є ще що ділити, принаймні, за словами Богдана Піщатіна, «400 «планів» ще можна роздати».