Крах «Дельта Банку» зачепив понад півмільйона українців

«Думаєте, я на одну пенсію живу? Ага, на неї проживеш!», - любив повторювати частий відвідувач редакції. За пенсіонером не помічали ділової активності, то звідки у нього додаткові доходи?... Правда розкрилася десь два місяці тому – уже без утаємниченого гонору чоловік повідав, що кожного досвітку разом з дружиною йдуть під двері «Дельта Банку» займати чергу, щоб отримати триста гривень в одні руки. «Це якщо пощастить, бо видають тільки ті гроші, які приносять клієнти, що сплачують кредити», - жалівся пенсіонер. Виявилося, що вони з дружиною повірили у «золоту жилу» - високі відсотки, які обіцяв цей банк, і усі свої заощадження поклали на депозит. Тепер потрапили у халепу – уже не хочуть відсотків, лиш би повернули їхні гроші.

Потерпілих від «Дельта Банку» в області десятки тисяч. Ніхто не вірив, що четвертий за потужністю банк країни, так званий «системник», лусне, як мильна булька. Декілька місяців тому стало очевидним, що у цій фінансовій установі серйозні проблеми. Вкладникам відмовляли у видачі депозитних вкладів після завершення дії договорів.

Чортківчанин Михайло Дячок – один із клієнтів, хто потерпів від банківського свавілля. Слід зауважити, що Михайло Антонович економічно підкований, він є депутатом Чортківської районної ради, заступником директора місцевого профтехучилища. Так от, він чотири рази звертався до центральної філії «Дельта Банку» з вимогою повернути депозитний вклад. У відповідь отримував лише відписки.

- Перша відписка за № 05-2709734 від 23 грудня 2014 року, четверта за № 05-2796059 від 02.02.2015 року. Якщо відняти останній номер від попереднього, це становитиме 86325 відписок. Тобто трохи більше, ніж за місяць центральна філія «наштампувала» десятки тисяч відповідей, - зауважив він.

Михайлу Дячку чотири рази написали про обмеження, накладені постановою Національного банку України №758 від 01.12.2014 року, а саме, що отримання коштів з валютних рахунків можливе, лише з урахуванням обмежень до 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України. Михайло Дячок переконаний, що згадані обмеження суперечать законодавству України та порушуюють права великої кількості вкладників «Дельта Банку»:
- На офіційному сайті Міністерства юстиції України немає відповідних даних про реєстрацію постанови Правління НБУ №758 від 01.12.2014р. Між тим, Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, передбачено, що лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування ці нормативно-правові акти вважаються такими, що набрали чинності і можуть бути застосовані.

Люди масово судяться з «Дельта Банком» з надією повернути своє. Знову ж таки з досвіду Михайла Дячка, отримати судове рішення не так вже й просто. Відповідач намагається затягнути розгляд справи – представники банку не з’являються на перше засідання, а згодом пишуть апеляції, в яких оскаржують підсудність, мовляв, вкладники звернулися не до того суду -необхідно звертатися до київських судів за місцем розташування основного відділення банку. Цікаво, що коли банк сам звертається з позовами про повернення кредитів, то така підсудність – у судах Тернопільської області – його цілком влаштовує.

І ще одна не менш цинічна позиція «Дельта Банку» при розгляді судових справ. Свого часу у громадській приймальні УГСПЛ, яка діє при редакції «Свободи», допомагали одній вкладниці цього банку підготувати позов про повернення валютного депозиту. Судове рішення винесли на користь заявниці. Але за деякий час вона отримала поштою із суду апеляційну скаргу від банку. Дивно, але «Дельта Банк» переконував, що начебто виконав свої зобов’язання за договором строкового банківського вкладу, а саме: прийняв грошові кошти від позивачки, розмістив їх на депозитному рахунку, протягом дії терміну вкладу нараховував відсотки, які разом із сумою вкладу по закінченню терміну виконання договору повернув на її поточний рахунок.

От лише про той факт, що тернополянці гроші не повертають, апелянт промовчав. Між тим, відповідно до норм Цивільного Кодексу, зобов’язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд. Про це, безсумнівно, знають юристи банку, але чому б не відтягнути час розплати (у прямому і переносному розумінні) у надуманий спосіб?..

Нове сум’яття у понад півмільйона українських вкладників «Дельта Банку» викликала звістка: другого березня «Дельта Банк» визнали неплатоспроможним. Національний банк України тут же заспокоїв, що 94 відсотки усіх вкладників АТ "Дельта Банк" мають вклади в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми – 200 тис. грн., отже, вони отримають свої вклади в повному обсязі. Кількість таких вкладників становить 554 тисячі. Частина клієнтів зі значними обсягами вкладів (близько 6% від кількості всіх вкладників) отримають свої вклади в межах суми, гарантованої Фондом.

Високоризикова стратегія стрімкого зростання за рахунок придбання неякісних активів, агресивна розбудова корпоративного бізнесу АТ "Дельта Банк" - причини, через які банк став неплатоспроможним. Втім, людям, у яких залишилися гроші у цьому банку, мабуть, уже однаково, чому так сталося. Їм важливо, аби гроші повернули. Наразі офіційний сайт «Дельта Банку» не надає жодних роз’яснень, лише скормно повідомляє про запровадження терміном на три місяці тимчасової адміністрації. Телефонна гаряча лінія банку постійно зайнята, і додзвонитися люди не можуть.

Між тим, на інтернетних форумах клієнти банку самостійно шукають шляхи вирішення своїх фінансових проблем. Ті, хто мають депозити, розшукують тих, хто має кредити. Укладають між собою угоди такого змісту: позичальник повертає вкладнику готівкою гроші, а вкладник у свою чергу переписує на позичальника свій депозит. Це перевірена схема з минулих років, бо ж завжди були проблемні банки, які не бажали повертати гроші. У такій розв’язці дуже зацікавлені люди, які мають депозити, що перевищують 200 тисяч гривень.

Чи варто очікувати, що Фонд гарантування вкладів розрахується з людьми? Фінансові аналітики зазначають, що обсяг фінансових ресурсів Фонду станом на 1 лютого складав 16,826 млрд грн. При цьому вкладникам «Дельта Банку» він планує виплатити 16,4 млрд грн. Начебто грошей мало б вистачити… Проте зауважують: у банку величезний депозитний портфель у валюті. Зважаючи на те, що курс долара стрімко виріс, борг перед вкладниками у гривневому еквіваленті теж дуже зріс, а отже справжня сума боргу вища, ніж задекларована.

Чи хтось відповість за крах банку? Другого березня Верховна Рада прийняла закон про суттєве підвищення відповідальності власників та керівництва банків за результати діяльності фінустанов. Але чи торкнеться «підвищена відповідальність» «Дельта Банку»?

Ось що написав у соціальній мережі народний депутат журналіст Сергій Лещенко. «Показово, що банк "Дельта" визнали неплатоспроможним наступного дня після схвалення, але до підписання Президентом і набуття чинності законом про відповідальність власників банків. Таким чином, Микола Лагун (власник банку, людина, наближена до влади – ред.) став "щасливчиком" - він не відповідатиме своїм майном і свободою за банкрутство "Дельти".