Практика правозахисту

«Тобі легше, бо не маєш сина!» або - Кого накриє третя хвиля мобілізації?

06.08.2014
автор: Ольга Кушнерик
джерело: Газета

Нещодавній бунт лановецьких жінок підняв на поверхню настрої, які назрівають серед населення. Чи можна вважати локальну подію тенденцією?

Війни ніхто не хоче

Біля двохсот жительок Лановецького району, чиї сини, чоловіки, брати підпали або можуть підпасти під третю хвилю мобілізації, пікетували місцевий військкомат. Вони заявили, що не відпустять своїх чоловіків до війська. З бунтівницями розмовляли в.о. обласного військового комісара Володимир Катинський та регіональний координатор Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Тернопільській області Володимир Шевченко.

Згодом, відповідаючи на запитання редакції, обоє зауважили: жінки не наводили конкретних проявів незаконності у процесі мобілізації, це радше був вибух емоцій – вони не хочуть, аби їхні родичі йшли на війну.

А хто хоче?... «Тобі легше, бо в тебе немає сина», - останнім часом нерідко чую від знайомих. Нагадую їм: моя дочка навчається на лікаря, і якщо війна затягнеться, вона стане потенційним солдатом. Втім, зараз нікому не легше, бо чи не в кожній родині є чоловіки, яким сьогодні-завтра прийде повістка. І те, що Тернопілля не може перерватися від жалоби – наші вояки повертаються додому у домовинах, теж не додає патріотичного запалу. Війна є війна, у неї потворне обличчя, як колись писали у шкільних творах. Кожна жінка, знаючи, що у сільських радах складають списки чоловіків після 1953 року народження, зрозуміло, що переживає.

Але… Хто захистить рідну землю, якщо не наші сини, чоловіки, батьки, брати?

На жаль, це риторичне запитання – абсолютно реальне, не із царини пропаганди чи інформаційної війни. Здамо схід, завтра ворог прийде під наші оселі. На війні погано – трапляються продажні командири, недолугі, згубні для людських життів накази… Усяке буває. Тож не повернеться язик дорікати лановецьким жінкам. Бо про армію не дбали за часів незалежності, розкрадали чи здавали на металобрухт радянський спадок. Бо цілком вихолостили повагу до армійської служби, і тільки невдахи (хто не вступив до вузу) чи простаки надягали солдатський мундир.

Тепер ми мусимо починати з «нуля», притому в умовах війни. Матері, дружини, діти, сестри, як би їм боляче не було, мають відпустити вояків, не стояти на заваді перед автобусами. Навіть церква, яка противиться будь-кому насильству, визнає захист рідної землі святим обов’язком. Володимир Стаюра, Тарас Пастух, Олег Барна – знані мешканці області добровільно пішли до війська. Логіка їхніх вчинків проста – захистити свої родини, свою землю.

Багатодітні батьки залишаться з дітьми

Якою буде третя хвиля мобілізації? Назагал інформації мало. На запитання, скільки осіб буде мобілізовано в області, заступник обласного військового комісара Андрій Миськів відповів: «Військова таємниця». В інтернеті надибала такі цифри: мобілізації підлягають десь мільйон українців, проте заберуть до війська не більше ста тисяч. Офіційна інформація звучить так: “Третя хвиля часткової мобілізації дасть змогу привести у бойовий стан 15 бойових частин і 44 частини бойового забезпечення”. Алгоритм – кого забиратимуть, невідомий, для непосвячених вибір нагадує лотерею. Кажуть, що забиратимуть тих, хто служив, має певний військовий фах.

Заспокоїлися матері студентів - Петро Порошенко підписав закон про зміни до законодавства щодо гарантій студентам та аспірантам, які призиваються на військову службу. Документом визначено, що студенти та аспіранти денної форми навчання не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У багатодітних сім’ях теж зітхнули із полегшенням - призову на військову службу під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, на утриманні яких перебувають три і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання).Також не підлягають призову військовозобов’язані жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 18 років; жінки та чоловіки, які самостійно виховують одну чи більше дітей; жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина-інвалід I чи II групи, до досягнення нею 23 років.

Вище наведені норми передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо посилення захисту прав дітей», який ухвалила Верховна Рада. За даними Міністерства соціальної політики, в Україні більше 323 тисяч багатодітних сімей, з яких в 248 тисячах виховується три дитини, в 49 тисячах – чотири, в 17 тисячах – п’ять та більше дітей.

Отож багатодітні тати не підуть до війська. Проте наразі це лише перспектива, бо поки що Президент не підписав закон, а отже військкомати керуються чинним законодавством, до якого ще не внесено зміни, передбачені не підписаним законом. (Хоча, ймовірно, поки газета дійде до читача, Порошенко підпише закон). Так, статтею 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації чоловікам, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16; жінкам, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років.

Варто знати, що військовозобов’язані, які, на їхню думку, мають підстави для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації повинні заявити про це військовому комісару, надати наявні медичні довідки або довідки про сімейні обставини, які можуть бути покладеними у відповідне рішення. Якщо ж у військовому комісаріаті не буде належного реагування, з такою ж заявою необхідно звернутися до командування негайно після прибуття до військової частини для проходження служби. Тобто навіть якщо забрали до війська, звільнення можна домогтися, прибувши на місце служби.

Мобілізованим збережуть посаду і платитимуть зарплату

І ще один важливий момент, який стосується захисту соціальних та трудових прав мобілізованих. До тернопільської громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, звернулася тернополянка, чоловіка якої мобілізували 19 березня.

Адміністрація підприємства, на якому він працював, звільнила його на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України - у зв’язку із призовом на військову службу. Звільненому, як і належиться, оплатили вихідну допомогу, видали компенсацію за невідбуті відпустки. Проте з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05. 2014 р. внесено зміни до ряду діючих законодавчих актів, у тому числі Кодексу законів про працю України.

Зокрема передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, на якому вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій проводиться за рахунок коштів держбюджету.

Зазначені гарантії розповсюджуються на всіх працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, та на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням, у тому числі тих, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, усі працівники, які були звільнені з роботи у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації, мають бути поновлені роботодавцем на роботі. Поновлення на роботі здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до трудової книжки (за її наявності на підприємстві) та особової справи (особової картки) працівника. Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобов’язаний повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із долученням копії наказу.

Починаючи з дати звільнення працівнику також має бути нарахована середня заробітна плата без нарахування податків та єдиного соціального внеску.